Упайя Венері: Дума про трансформацію (Maelinhon)

Що росло, те і визріє

Цю фразу мені уві сні сказала стара, що прийшла із відповіддю від грахи Шані, і чим більше я кручу цю ідею у голові, тим більше вона мені подобається. Не може визріти те, що не росло. Не може бути плоду, якщо дерево не готове плодоносити. Не буває глибокого кохання, яке не пройшло б свій хворобливий шлях. Не може бути і розвиненої людини, яка б не визріла ще до того, щоб бути розвиненою. Але і в протилежну сторону – ви не можете зняти з яблуні персик. Що росло, то і визріло, і якщо десь росли яблука, то інших плодів там бути не може.
Весь липень, серпень і вересень 2020 року я мовчала. Не писала статей, не здійснювала робіт. Знаєте чим я займалася? Трьома речами: сильно хворіла, сильно кохала і видобувала із себе усілякі цікаві конструкції і тонни лайна, які накопичилися за 30 років мого життя. Я робила найбільш глобальне, всебічне опрацювання всіх планет у розрізі свого тіла, розуму і долі. Ну тому щонадалі у попередньому режимі вже не можна було існувати, а інших режимів мені не завезли. Джойтіш рівня Nightmare. Астрологія у ступені гугол. Дива у каструльці і пряме влучення якщо не в сюжет Булгакова, то в Муракамі точно. Того, що Харуки, звичайно, я не настільки хадкорниця.
Упайя. Вам що-небудь каже це санскритське слово? Думаю що не дуже. А проблеми у вас у житті є? Ну звичайно ж є, у кого їх немає… Подумайте про свою проблему зараз, і я покажу трохи фокусів, намагаючись розібратися саме з вашою у цій статті.
Стаття буде довгою, але цікавою, я обіцяю!
Я завжди говорю, що наш світ давно живе не за Оруеллом, а за Хакслі і його Дивним новим світом, де необхідна і важлива інформація просто стогне у потоках сміття і яскравої, кричущої маячні, яка затьмарює істину і всі шляхи до неї. А істина часто є непоказною на фоні брехні, тому що у істини мало опцій, окрім себе самої, а брехати можна що завгодно. У мережі мільйони сторінок про те, як віршиком у пару рядків вилікувати алкоголізм або у якому порядку розкладати камінчики на столі, щоби завагітніти (*місце для похабного жарту), але майже нічого немає про причини проблем у житті людини. Що формує проблеми і випробовування? Звідки сиплеться на голову цегла, і чи можна її прибрати назовсім? От прямо глобально і всю? Але ж у цьому і складається суть трансформації, яку проходить кожна жива душа у Всесвіті.

Душа завжди грає у Велику гру, розвиваючи себе із рандомних вихідних даних і підіймаючись на рівні вище. Кожна душа у всесвіті дуже відрізняється від іншої, але всі душі споріднює те, що вони складаються зі стихій і підвладні стихійній та планетарній кармі. А значить і причини, проблеми і шляхи надалі треба шукати саме там. І людям у першу чергу. Злісна іронія у тому, що статті про це є, і багато, але вони настільки зав’язли у складних санскритських термінах і шизо-окультизмі, що ніхто не думає у правильну сторону щось шукати. Є відповіді простіші – порчу там зняти, замовляння почитати… Ну, тобто, шукати не де загубив, а де світліше. Отже, звідки з’являються проблеми?
Найчастіше до магів народ приходить з такою проблемою, що впала “раптом” на голову. Ось ну ніхто не очікував , а вона раптом з’явилася! Все ж було добре. І надалі народ намагається цю проблему колупати, рухаючись у залежності від ступені охрініння чаклуна і особистого здорового глузду. У СНД дуже модно приписувати порчі і всілякі впливи від чОрних-чОрних відьом. Що не болячка – прокляли, що не розлучення – приворожили, що не поганий період – без порчі там не обійшлося. Тобто, що б не сталося у 10 випадках із 10 винувата зовнішня сила, деякий злий зовнішній фактор і чужа підла воля зруйнувати ваш квітничок. Але ніяк не щось інше і не сама людина.

Що якщо я скажу вам, що це хрінь собача? Що порчі, привороти і взагалі впливи зустрічаються раз на пару тисяч людей від сили, хоча проблеми є у всіх і завжди. Давайте розбиратися.

У-Сін: Планетарний кубік Рубика і затискання у тілі

Ви коли-небудь грали у комп’ютерні ігри? Достатньо часто ви там починаєте з дуже низького рангу і, поступово, проходячи усілякі квести, набуваєте зброю, навички, відкриваєте шляхи. Ви вирішуєте квести не заради самого квеста, а щоб просунутися надалі. І намагаючись вичавити максимум із тієї бази, що вам доступна. Так ось, ваше життя – це та ж гра. Тут вам усе видане Великим Рандомом і немає ніяких “а чому так”, просто ось у вас так. У вашого сусіда – інакше. Не буде цієї проблеми – буде інша.
Річ у тому, що Всесвіт і правда дуже сильно схожий на кубик Рубика, де кожна грань, включаючи внутрішні, є зрізом і спектром певної планети. І кожен із нас безкінечно крутиться у цих зрізах, торкаючись з ними зрізами власного тіла і тіл. З точки зору метафізики, кожен об’єкт навколо нас є уособленням якоїсь планети: ви ідете у магазин і ви у зоні Юпітера, ви говорите з начальником і ви у зоні Марсу, ви слухаєте музику і ви занурюєтеся у Нептун. Всі ваші органи і тканини тіла – це теж, якісь планети, потоки енергій, які формують тонке тіло і органи “із вивороту”. Навіть коли ви просто йдете по вулиці або спите у ліжку, ви все одно знаходитеся “під” якоюсь планетою. Для кожної людини буде свій перелік планет, місць і людей. Технічно, цей сегмент метафізики описує розділ ба-цзи “10 богів”. Люди і тварини, місця і країни, смаки, цифри, стани і зрушення, навички, звуки… Увесь спектр подій для вас буде зрізом якоїсь планети.

Тому безглуздо стверджувати, що у вас РАПТОВО сталося те або інше. Що росло, те і визріло. Кожна грань кубика проходить наскрізь вас, несучи те, що у ній закладено, і взаємодіючи з тим, що у вас всередині. Кожна грань – це просто орбіта планети. Нема несподіваних подій, просто ось зараз активна грань реальності напоролася всередині вас на якусь перепону і потягла за собою біль і неприємні події із неприємними людьми. Ну ось не контачить ваша “дерев’яна” печінка із вогняним Марсом, який приходить у цьому місяці. Дерево горить, печінка спухає. Або зраджує близька людина. Або не стає грошей зовсім. Сотні зрізів, мільйони комбінацій і реакцій простору і тіла. І ось сюди можна приліпити і нумерологію, і безкінечні таблички відповідності чомусь там.
Але суть в одному: ви повинні (зобов’язані) відкритися світу і навчитися всі ці потоки через себе пропускати, бачити їх, відчувати і взаємодіяти з ними. Ось тоді ваша проблема вже не буде не тільки раптовою, але й віднайде найцікавіші і найкорисніші сенси. Ну і, звичайно, отримає швидке рішення.
Як говорив один відомий юнак (він собі потім мізки вишиб), ніхто не помре незайманим – життя виїбе всіх. З кожним ударом, з кожною зрадою, несправедливістю, тяжкими втратами і крахами, із кожним копняком під дихало ваше тонке тіло інстинктивно намагається закритися і зтиснутись. Таке напруження виникає, коли доктор іде до вас із шприцом чи бормашиною, або коли потрібно народжувати – тіло машинально затискається, щоб захистити себе від болю, але фокус у тому, що затиснутим м’язам болючіше, ніж розслабленим. І з тонким тілом це теж працює, і навіть сильніше.
Купа блоків росте із дитинства – не любили батьки, не цінували у школі, не додали, не вислухали… А надалі все це накладається на подальший досвід. Зрадила кохана людина – в Анахаті затиснувся сегмент. Затиснувся і закрився. Світ знецінив і наплював у душу – Маніпура затиснулась задля уникнення подальшої екзекуції. Невдалий секс, насильство, комплекс? Весь спектр статевої сфери йде у підпілля і режим радіомовчання. Затиснути може що завгодно, хоч обличчя, хоч руки, хоч живіт… Блоки і затискання тіла – це буквально затискання, як затиснений шланг, по якому вже нічого не тече. У вашому тонкому тілі купа шлангів, каналів і канальчиків, по яких усе життя тече Ци і різновиди енергій. І чим більше місць, де у вас шланг перетиснутий, тим більше у вас болить зсередини і ззовні – енергія не дострілює до тих місць і тіло не може регенерувати пошкодження, збої, запалення, ось це ось все. Ці ж частини тіла не відчувають повний спектр відчуттів, вони ніби вимкнені з активного режиму. Великий привіт асексуалам! Ну ось цим, яким “просто не хочеться і це нормально”. Вимкнена сфера і відчувається нормальною, приблизно як людина, яка народилася без ноги, не змогла б усвідомити, як це воно – жити з ногою?

І чим більше таких затиснень, тим ширше спектр того, що відбувається із тілом і навколо нього: адже кожне затиснення ТАКОЖ проявлене у якомусь планетарному зрізі. Тобто, зріз активної планети, що проходить крізь вас, починає тягнути не тільки реакції із тілом і душею, але й копняками гнати уперед усі затиснення, від чого людині іноді хочеться залізти на стелю і вити від болю і безсилля. І усі (усі!!! серйозно, кожна!!!) проблеми, що не вирішуються роками, і повторюються у вашому житті – це не порча така на невдачу, це якась планета циклічно проходить свою орбіту і не може продертися через ваше персональне затиснення. Так, це може вилитися у порчу, але частіше ні. У вас усі підряд начальники – мудаки? Ви постійно стикаєтеся із насильством у свою адресу? Ви хворієте? Це воно. Реальність сигналізує вам про те, що десь щось масштабно застрягло. Наприклад, блок на Маніпурі буде давати агресію до вас, тому що світ вже буквально кричить – подивися на мене! А ви продовжуєте дивитися у книжку.
У нормі наше тіло схоже на ситечко, прозору вуаль, яка пропускає через себе все – і гарне і погане, і приємне і не дуже, і увесь спектр планет “проходить” крізь нього як вода через сито. І у розтисненому стані лайно там не затримується ні на хвилину. Прийшло і пішло. Залишилося тільки те і ті, хто вам приємний і корисний. Shit все одно happens, питання тільки у тому, як ми з ним будемо взаємодіяти. І чи будемо. Звичайно, так можна і заново дзен-буддизм винайти… Але ні. Все набагато простіше і цікавіше. Хтось наплює і блок не з’явиться, а хтось свої образи і хвороби усе життя із собою носить, нікому не віддає і перебирає по вечорах, як цінні мушлі у коробочці. Хто пережив сексуальне насильство, ставлять блок на Свадхистану і кожний зріз Венери довбає їх по башці приставаннями і небезпекою нового зґвалтування. Тому що Венера намагається достукатися, але індивід тільки міцніше стискається, не допускаючи проходження зрізу і обтяжуючи свої подальшу долю.
До речі, місця затиснень обростають жиром. Факт. Янська сторона тіла жиріє із спини, інська – з живота. Яку полярність затиснуло, там організм і ростить “подушку”, щоби прикрити неживе місце. Придивіться до людей і їх жирку, там багаааато цікавих висновків можна зробити, у тому числі про пари, де один товстий, а інший як сірник. Планети відповідають і зонам мозку, а це все – гормони, тому висновки про зв’язок блоків і зовнішнього вигляду робіт самі. У самих хворобливих тіло взагалі схоже на непроникний товстий кокон: вони так бояться щось із жорсткого світу впустити всередину, що перестають впускати взагалі ВСЕ. Випускати теж. Моноліт!
А саме жахливе те, що коли я розказую про це людям, достатньо багато з них на мене дивляться із недовірою та нерозумінням. У мене все добре, не знаю про що ти. Не розумію. У мене такого нема, ти помилилася, у мене нормально там все, радію життю і все таке… І настільки це переконливо звучить, що холодок по спині – може і правда помилилася? Але не тут все не так, як здавалось. Через навіть місяці, ловлю серед ночі сповіщення від заплаканих людей, яких ця думка раптом догнала. Місяцями продиралася через кокон. Знайшли й охрініли: роки життя з цим жахом настільки привчили до думки, що все це – норма, що розтискання блоків схоже на похід у туалет після 12 годин болісного терпіння. М’язи вже настільки задерев’яніли у закритому стані, що починає здаватися, що інакше і не буває, ось норма, так завжди було, що ж не так?… Усе не так, малята! Усе має йти вільно через вас, будь-які події, люди, бажання і місця, навіть погані. Не треба намагатися їх як насильно утримувати, так і запобігати – запобігти планетарному періоду, це як воювати зубочисткою проти танка. Ми маємо бажання і направляємо їх у світ, а світ нам чимось відповідає. Все. Це так працює.
А будь-яка магія – це просто надсильний намір розтиснутої сильної людини. Але навіть це не може боротися із планетаркою. Тому із своїми блоками, як і зі своїми планетами, кожний може працювати тільки сам. Він тут або один або покладається на генія планети, який постарається допомогти налагодити зріз і прибрати блоки. І ось він сенс упай.

Те ж можна сказати і про будь-яку іншу проблему. У тілі блок, тіло хворіє, але працювати із блоком боляче і довго, простіше звинуватити рандомного майстра у порчі. Те, що тіло сигналить про неполадку – не аргумент! Грошей немає, особистого життя немає, дітей немає, хвороби, лиха, жахлива рідня… Підставляйте своє і подивіться на проблему саме з цього ракурсу: який із зрізів не може через вас продратися і тягне цей біль? Хто управляє цим зрізом, яка планета? У мене це були почуття, тому Венера. Шукайте своє – ось там на вас і очікує робота. Як? Для початку відкласти усі книжечки з окультизму, глибоко вдихнути і задати собі пару цікавих запитань?

Упайя Венері та особистий досвід
Упайя – це не складно, упайя це весело і у підсумку завжди добре. Я не збираюся вам розписувати планетарні таблички, давайте говорити по-простому: ви просто звертаєтеся до генія планети, зріз якої у вас болить, просите відповідь у доступній формі, розслабляєтеся і пливете, куди ліва п’ятка покличе. Усьо. Ось вам упайя. Хочете – читайте мантри, хочете – волайте до грахи із балкону, все інтуїтивно! Дари – інтуїтивно. Дні – інтуїтивно. Знаки – особисто ваші асоціації, де відсутнє неправильно. Ви можете попросити у астролога розписати, які саме планети у вас у самому поганому стані і їх пропрацювати у першу чергу, але на цьому – все. Далі – тільки ваша робота, ваша свідомість, ваші знаки і ваше тіло. Ваше особисте спілкування із грахою. У любові немає місця третьому, в упайї немає місця ніяким гуру, тільки ви і граха! Не бійтеся, це нескладно, головне – виключити раціо. Просто приміть цей квест і рушайте уперед: це квест щодо пошуку себе і нормального життя свого.
У цьому сенс подій і знаків упайї: ми виключаємо макітру і просто пропускаємо крізь себе інформацію так, наче ми у казці, і кожен мазок реальності має сакральний сенс. Так, схоже на шизу, але не бійтеся, цей стан у вас ненадовго. Тому не треба багато і тяжко думати, що це таке, чи не знак це, чи не здалося вам… Все що ви помітили у цьому стані – суть знак. Ваш особистий, неповторний, дивовижний знак від самої реальності. Можливо, це буде птах, може телефонний дзвінок або сон. Не думайте! Відчувайте!
Людей у вашу упайю може притягнути купу. І кожен візьме участь, навіть не відчуваючи того. Вони надаватимуть вам знаки, зцілятимуть вас і приноситимуть важливе. З точки зору метафізики, кожна людина навколо є для вас представником якоїсь стихії. А значить управитель цієї полярності може через кожного донести до вас те, що вам потрібно. Будуть кидатися в очі цифри і таблички з ними, навіть снитися – озбройтеся таблицею відповідностей планет, цифр і бадьоро крокуйте вперед.

На своєму прикладі. У мене 3 роки (салют, Юпітер) нестримно боліла нога, фасциїт підошви, коли на п’ятку неможливо стати. Я ходила по лікарях, я ходила на східні і західні масажи, я пила ліки і ще казна-що робила, але нога не переставала боліти. Мій прозорливий мануальник “східного толку” постійно казав, що у мене дуже щільні затискання на рівні живота і серця, і до правої ноги Ци просто не доходить. Нога постійно трошки холодна і тверда, як пуста пляшка. Ось і болить. Там дрібне запалення, просто тілу нема чим його вилікувати. Я відмахувалась, що ось людина я така, такою народилася, немає ніякої проблеми.
…А я ж усе життя топлю за свободу і полігамію, усі вільні, хай живе хто з ким хоче, etc. Як же ж ще?
…А я ж усе життя боюся людей, їх думки, і боюся настільки, що не приймаю навіть компліменти. Мені кажуть, що я вродлива, а я відчуваю стид і гнів, наче мені нагло збрехали та знущаються.
…А я ж… Втім, за ці місяці я знайшла пару тисяч усіляких “я ж”, які тримали тіло у лещатах і затисках по всьому периметру.
Отже, у червні я дала обітницю грасі Шукрі, що я 2 роки не кладу цукор собі у напої. І слідом – грасі Гуру, що рік, не менш ніж 5 хвилин на день присвячую іспанській мові, яку колись дуже давно хотіла вчити, але не пішла на догоду раціо. Це було бажання серця і 12 років по тому я його втілюю.
А далі, як у анекдоті – що там, курво, почалося… У мене здригнулася рука, і я випадково відкрила на ютубі не те відео, яке планувала, і таким пречудовим чином до мене дійшла музика одного маловідомого у нас іспанського колективу, від якої я спочатку пару днів ридала до опухлих очей, а потім сіла розбирати, що ж вона таке потягнула. А потягнула ця музика буквально ВСЕ. З мене кілька тижнів вивалювалися образи, незловлене, хворе і важке, а тіло нагадувало новорічну ялинку: із кожним вивалом я відчувала затискання і блоки і кидалася до кожного, щоб їх хоч якось проіндексувати і обробити. Потім настав штиль і я поїхала до моря, у глухе село, де два магазини і десяток відпочиваючих на увесь пляж. Там на мене чекав Шукра.

І ось, я вперше у житті не думаю про те, що ж далі, чим же це закінчиться. Може і нічим. Але я роблю це для себе особисто, наповнюючись своїм почуттям і своїм станом. Щоб поплисти, треба довіритися воді і лягти на неї розслабленим пластом. Тому я просто вимикаю раціо і сиджу у вечірнього моря, відчуваючи, як світ тече крізь мене і нічого не чіпляє всередині. І вечори мої наповнені нереальною музикою, іспанською поезією та шаленою закоханістю у співака. Настільки неземною і дивною, наскільки взагалі що-небудь може бути дивним. Я розкриваю себе через почуття і посміхаюсь перлинно-білосніжному змію Шукрі. А він посміхається мені і схвалюючи киває. Поступово розслаблюється роками затиснена Анахата, Ци тече по тілу, перестає боліти “хронічна” нога, що боліла роками. Вона повністю перестала боліти приблизно через місяць.
Кожного вечора я приходжу на пляж і знаходжу на березі викладені кимось мушлями ієрогліфи і фігурки із камінців. Двері. Око. Ерекція. Серце у вогні. Пінгвін. Серце. Вісім. Якийсь китаїст-витівник їх викладав з нудьги, доки жарився на сонечку, і навіть не підозрював, що через нього іде чиясь упайя, і хтось чекає на ці фігурки, як на ковток повітря… І кожен знак зловісно перекликається із тим, що відбувається зі мною у реальності. Із повідомленнями в інтернеті, із подіями, із людьми, що живуть за тисячі кілометрів від мене. Втім, люди, які писали музику, що мені подарував Шукра, теж явно не заморочувалися метафізикою, просто граха завважив, що саме цей шлях є оптимальним. А їх музику – такою, що максимально мені підходить як ключ. Чому їх? Гадки не маю, але це спрацювало.

Улов.
Моє особисте життя завжди було серйозне, як томик німецького філософа. Ніяких тобі прогулянок за ручку – давай жити разом. Які такі подорожі світом – треба женитися. Навіщо тобі кохання, якщо є комфорт і впевненість? І ось мені тридцятник, у мене все дуже фундаментально і серйозно! Вітаю, ріднесенька Свахістанушка! Вітаю, затиснення! Яка різниця з ким спати, якщо все одне це не ті люди, до яких я маю почуття?… Полігамія? Щось вже не хочеться. Я відчуваю як у районі матки усе розкривається і теплішає, а у голові у цей час буревії із розуміння і жалів. Світ починає текти через живіт і серце по всіх напрямах, тілу жарко, голові дивно, але добре.
Компліменти? Компліменти – це думка про вас. А у мене настільки мерзенний досвід думок про мене, що я вже НІЯКУ думку про мене не вважаю про себе, навіть добру. Простіше закритися від усіх думок разом і заперечувати, як партизан на допиті! І ось воно, затиснення Маніпури, яка взаємодіє із світом, як із таким.
Кохання… Кохання це боляче. Тому, коли з анахати спадає амбарний замок, я реву білугою під пісню із промовистою назвою “Новий рік”.
Кожен етап упайї дається по-різному, над деякими блоками я працювала тижнями, як альпініст, вивіряючи точку опори для розуму і місце під почуття та інтуїцію. Якісь впали за пару годин. І музика, музика, музика, музика… Кожен блок відкривався ключиком, який буквально втікав у моє тіло через вуха. Такий був шлях цієї упайї, такий шлях віднайшов Шукра. Що буде далі – не знаю, але щось та й буде? Головне, щоб усе добре мене не минуло і не протекло по дотичній. Але приймати потік і ловити у ньому рибу, я вже навчилася. Нога не болить, вага пішла на спад, словниковий запас поповнюється на 5-10 слів у день, політ нормальний.

Висновки

Упайя Венері – сама барвиста у моїй практиці, але це все ж таки Венера, планета-добродій. Говорячи про квести, кожна планета реагує на запит по-різному. Деякі можуть не мати до вас претензій, Наприклад мій Меркурій був оброблений приблизно за 4 години. А ось Сатурну я давала річну обітницю, яка була схожа на збирання вибитих зубів зламаними руками: боляче, тяжко, нестерпно гидко і важко, але зате сатурніанську петлю я проробила за 12 місяців замість десятиріч повернень і петель. Нептун і Уран – 1 день. Венера – 3 місяці + 2 роки обітниці. Місяць – 4 місяці. Сонце – 3 тижні. Плутон – 2 місяці. Юпітер зараз у процесі.
Це – мій досвід. Ось це і є астрологія, її першоджерельна суть і основа, і те, для чого люди сторіччями розписували всі ці таблички, знаки, програми… А не для того, щоб ви дізналися, що у вас “Венера у Раці, тому все погано, живіть тепер із цим”.
PS: Я сиджу на камені, нагрітому південним сонцем і сміюся поки пишу цей абзац. Просто від внутрішнього почуття щастя, тепла і свободи. Люди навколо дивляться дивно, хто з інтересом, більшість – із осудом. Бач, либиться, дурна, чи шо?… А мені немає ніякої справи до цих товстих, затиснутих, нещасних людей, які волають на своїх забитих дітей, і у яких все правильно і настільки ж добре, наскільки у мене все було. Наче було. Всі ці люди потім натовпами приходять до мене і запитують, як їм вийти заміж, побороти алкоголізм, чому їм не щастить і де здобути грошей. Хтось сипле їм розумними словами із книжок. А самого головного у книжках як не було, так і немає.

(c) Mylene Maelinhon