Дума про покидьків: ролі людей у кармі (Maelinhon)

Учора в мене відбулася одна з тих незліченних розмов, у яких скривджені та принижені кимось люди горять справедливим бажанням помсти і рівноцінної відповіді на заподіяне кимось зло. Бажання цілком природне і начебто зрозуміле, але є нюанс. А за тим нюансом – велика, бездонна яма з “кармічними чоловічками” і зв’язками з ними. Поговоримо про сволоту?  Ось тих самих мерзенних виродків, які вам навіщось псують життя, руйнують кар’єру, психіку… Навіщо вони у вашій долі і що з ними робити?

Поговоримо про позиції різних людей у вашому житті, з погляду метафізики. Простіше кажучи, чому сволота в нашому житті – така сволота, і чому всі з усіма не можуть поводитися нормально?

Життя – штука довга, і починається воно зі знайомства з батьками і родичами, а закінчується – з сотнями, тисячами і навіть десятками тисяч контактів. Друзі, колеги, знайомі, у когось – клієнти, коханці та партнери, рідня… Ви народжуєтесь на світ, наче грудочка якоїсь стихії, яку нестимете через усе життя, і кожна людина, з якою ви стикаєтесь, вступатиме з вами в певну хімічну реакцію. Таким чином одні люди вас живлять, інші – жеруть, треті вступають у симбіози або конфронтації.

У метафізиці є поняття позиції людини щодо вас, тобто, такої собі порожньої шахової клітинки, яка завжди, все ваше життя, буде зайнята тією чи іншою людиною, що впливає на вас строго певним чином. У вас є клітинки “мама”, “тато”, “партнер”, окремі квадратики під ворогів, начальників, дітей (у кожного різна, до речі) і буквально під усіх зустрічних людей.

У цих клітинок строго кармічна основа: у кожної людини, що заходить на важливу позицію у вашому житті, майже завжди буде певна кармічна мета. Є позиції, які просто вас довбають по голові, що всі начальники у вас – суцільно сволота, брехуни й токсичні мерзотники. І куди б ви не влаштувалися працювати, робота різна, контори різні, посади різні, а начальник все одно немов одна й та сама людина-мудак! Тому що справа не в цьому конкретному Івані Петровичі або Марії Олексіївні, справа в клітинці, яку вони займають у ВАШОМУ житті.

Те саме і з партнерами та дітьми. У всіх діти як діти, а у вас – коробка шоколаду, а не дитина. Розумна, самостійна, не завдає клопоту, радує вдень і вночі. Вітаю, у вас у позиції дитини – кармічний боржник, він вам віддає і вічно має допомагати й радувати, така в нього клітинка. У когось дитина – тяжке випробування, суцільний біль і розчарування, і ви їм навіть пораду дати не зможете, тільки пожаліти. Інше питання, ким ВИ є для дитини-подарунка? Можливо, ви – її тяжке випробування, вічний біль і проблема, а не опора і рідна людина. Якщо дитина не одна, то кожна з них може бути взагалі в полярно різних позиціях, тому буває, що одну дитину мама любить, а другу – ні. Клітинки різні, елементи різні, кармічні стосунки – теж не однакові.

Когось постійно луплять чоловіки. Хтось знаходить алкоголіків або психів. З боку здається, що жінка прямо вишукує їх із натовпу, проходячи повз “нормальних”. Це не так. Просто у неї в позиції партнера – ось така людина. Аб’юзер, псих, ґвалтівник, алкаш… Змінить трьох чоловіків – імена різні, а суть одна.

І так ось скрізь і з усіма, позиції і борги. Ви – теж подія і частина чийогось шляху, і не завжди приємна частина, що б ви там про себе не думали.

Це все приписано і має свою, сувору логіку. Логіка дуже проста: кожна сволота на нашому шляху нас чогось вчить і з силою продавлює наше над собою піднесення. Я не кажу, що це добре і справедливо (не треба мене робити сильнішим, мені й так добре!), я просто констатую факт: усі, хто живуть у людських тілах, не можуть відразу вистрибнути з цієї системи, вона – просто даність. Ви зобов’язані (саме зобов’язані) будувати стосунки, шукати шляхи й ухвалювати рішення, долаючи себе, інакше цей досвід затягнеться на сотні років, доки ви не припините жувати соплі й не пройдете через запропонований вам досвід.

Не треба намагатися їх зрозуміти, не треба намагатися їх поміняти. Позбудетеся однієї сволоти, клітинку займе інша, ще гірше – урок то залишився незасвоєний. Клітинка змінюється тільки від вірного рішення і сплати кармічного боргу.

Як же приймати рішення?

Уявіть, що ви в комп’ютерній грі (а десь так воно і є), де у вас обмежена кількість часу, боєприпасів і здоров’я. Ваше завдання – дійти до кінця рівня з мінімальними втратами, і перейти на рівень вище. На шляху до фіналу вам зустрічається вишка, де засів стрілець, і просто палить по вас із рушниці, щойно ви з’явитеся на видноті. Ось вам будь-яка “кармічна сволота”, сферична у вакуумі. І таких вишок може бути дуже багато упродовж усього життя.

Ваші дії? Пам’ятаючи про мету, ваше єдине завдання – пройти далі і не потрапити під обстріл, бажано – витративши мінімум часу\сил\патронів. Прорватися через вишку з боєм, проповзти під нею, відволікти увагу стрільця, знайти бронежилет, десь – знайти обхідний шлях, десь – просто пристрелити стрільця, і піти далі… Пам’ятайте, у вас не стоїть завдання зрозуміти мотивацію стрільця, з’ясувати, навіщо він там засів, переконати його в чомусь! У вас не стоїть завдання прорватися на вежу і щось йому довести або донести. У вас також не стоїть завдання йому помститися за стрілянину і те, що він там засів… Ну засів і засів, його гра просто помістила в цю точку і веліла стріляти по вас. Ну що поробиш? Він іде своєю лінією, і ви для нього – теж позиція і клітина. Він не сам це вирішив.

Ваша мета – пройти його неушкодженим і рухатися далі. Все.

Переформульовуючи у зрозумілі площини, кармічна сволота не вимагає її розуміти, все що потрібно – знайти шлях, щоб пройти цей квест і не залипнути на ньому на довгі роки й купу сил. Іноді – застосувати силу і продавити, досить часто – просто піти, видалити сволоту з життя і не зв’язуватися (обійти стрілка), іноді – застосувати хитрість і лестощі. Але не з’ясовувати мотивацію і не намагатися з цим грати, ні і ні. Ви витратите роки і тонни енергії на те, щоб з’ясувати НАВІЩО ця людина робить те, що вона робить. А вона це робить із вами просто через свою позицію у вашому житті. Більше ніякої мети, уявляєте! Функція в неї така – поставити вас в умови, щоб ви завили і подолали себе, ставши кращими.

Якщо ви, припустимо, народилися в сім’ї, де вас ненавидять, витирають об вас ноги і всіляко псують життя, це не ЇХ характер, це – ВАШЕ випробування. Подивіться уважно на цих людей. Не шукайте причин їхньої поведінки, просто подумайте про те, чого саме їхня поведінка вас вчить? Можливо, вам потрібно стати твердішими, зібрати речі і звалити жити окремо, змінивши номер телефону? Чи прислухатися нарешті до претензій і втілити те, що від вас хочуть? Не намагайтеся зрозуміти стрілка! Подумайте не про те, що вони кажуть, а про те, як їх оминути з мінімальними втратами і піти далі у своїх справах. Не вплутуватися в скандали і багаторічні плани помсти, а уникнути і зайнятися більш корисними речами.

Ще цікавіші варіанти, коли людина намагається вплутуватися в дискусію з чужим стрільцем, намагаючись допомогти іншому. І не розуміючи, що по суті не важливо, що саме відбувається і хто чого кому сказав, важливо саме те, як ви реагуєте і чому. Будь-яка позиція натальної карти просто вступає з вами в хімічну реакцію енного типу і так вас перевіряє. Кидаєтеся рятувати чергового алкоголіка? Чи проходите повз, розуміючи, що декому вже не можна допомогти? Ось і лакмус.

Цей досвід вам кармічно потрібен для внутрішнього дорослішання, і доки ви його не реалізуєте, внутрішньо не змінитеся, позиція Н вас так і лупитиме по голові. Звісно, боляче і важко, коли в позиції стрільця – батьки або ваші діти, або будь-яка важлива для вас людина. Але ця система дуже жорстока, й інколи доводиться рвати й такі контакти, коли розумієш, що будь-який інший варіант – це та сама трата часу й патронів.  З поганого шлюбу і місця роботи потрібно йти, людський мотлох викидати, а всі свої рішення ухвалювати тут і зараз, не відкладаючи в довгий ящик.

Система найчастіше зменшує оберти, реагуючи саме на ваші рішення і бажання рухатися далі. Неважливо, які саме рішення ухвалено, але що швидше ви рухаєтеся вперед, то простіше йде процес вашого життя. І навпаки – кармічна молотарка активізується, коли ви вирішуєте зачекати, зволікаєте, мнетеся, залипаєте в причинах і страхах… Ви не йдете, не змінюєтеся, не віддаєте борг, ви чекаєте.  Замість рішення починаються довгі, важкі, багатослівні розкопки – хто кому і що сказав поганого, як подивився, чим образив і де обніс… Люди в цьому нудотному емоційному місиві можуть залипнути на роки, постійно дістаючи заповітну коробку і прискіпливо перебираючи в ній купу камінців-образ. А рішення то немає! Усі ці розбірки ні на міліметр не наближають вас до мети і виходу з рівня.

Ви просто стоїте перед вежею і дозволяєте стрільцю пускати в вас кулю за кулею, кричачи йому знизу, щоб він вас пожалів і припинив стріляти. А він вас навіть не чує. У нього свій квест.

(c) Mylene Maelinhon \ Archaic Heart

Репости цього матеріалу вітаються лише із зазначенням автора та джерела матеріалу. Крадіжка інформації, тексту чи їх частин жорстоко карається, і я не про юристів. Дотримуйтесь чесності та поважайте чужу працю, тоді ця повага до вас повернеться сторицею.