Про духовне (Maelinhon)
Вранці в Телеграмі мені попався черговий висер на тему «духовного», яке, з якихось мутних причин, різко суперечить бажанню трахатись і навіть думати про подібні речі. Знаєте, всі ці сучасні гури дуже люблять писати про те, як знайти своє призначення в житті. Так от, моє призначення — боротьба з тими, хто приписує іншим їхнє призначення, диктує, як і кому жити, з ким спати і що їсти. А ще я дуже люблю проговорювати думки до кінця: дуже часто всяке шахрайство і брехня ростуть просто з того факту, що ніхто не проговорив основні тези, а прийняв на віру як є.
Давайте проговоримо на кілька абзаців: що таке духовність і чому бідна, голодна, смердюча людина апріорі не може вважатися «духовною» у позитивному сенсі.
Спочатку уточнимо, що таке духовне і духовність, адже дуже багато гівняних пірамід шантажу побудовано навколо цих термінів. У широкому сенсі, духовне — це просто те, що не є щільно-фізичним, мирським і не входить у базові потреби плотського тіла. Все. Тому сюди можна віднести взагалі все, що не їжа, сон або секс: Ютуб, інженерію, музику, поезію, метафізику і навіть пошив красивих сумок на замовлення. Будь-які естетичні та не фізичні штуки — апріорі можна назвати духовними, бо вони не потрібні для фізичного виживання тіла. Можна жити без красивих видів, без книг, музики, прикрас і без цієї статті. Ось без їжі ви жити не зможете, тому стаття — духовна, а бутерброд — ні.
Індійська метафізика, як і вчення типу буддизму, вважає, що духовна людина — це та, яка думає про щось, окрім мирського життя, хоча б раз на день. Якщо вона думає про такі речі, як душа, стихії, світи, мораль і етика більше трьох разів на день і допомагає з ними іншим — вона свята. За канонами індуїзму людина вважається святою.
Ще раз: духовна людина — це просто та, яка думає про щось (про що завгодно), окрім їжі, виживання, розмноження і сну. А чому вона вважається святою? Це дуже і дуже цікаве питання, якщо його розжувати. Воно просто перевертає свідомість.
Ось дивіться. Жити дуже важко. Життя — це постійна боротьба за виживання і різні блага, це купа небезпек, болю і хвороб, роботи і взагалі навантажень. Жити взагалі треба ВМІТИ, а це не всім дається. База наших потреб нагадує піраміду: спершу забезпечення тіла, а потім вже все решта. Тіло — штука тендітна і енергоємна, воно постійно хоче їсти і пити, спати, митися, йому потрібно регулярно скидати сексуальне напруження, треба пісяти і какати, а потім усе це ще й тримати в гігієні. Воно хворіє, тому його треба лікувати, різноманітно годувати, возити на море, водити в спортзал тощо.
Ось ви, можливо, про це не замислювалися, але фізіологія забирає ДУЖЕ багато часу і ресурсів, буквально більшу частину ваших ресурсів, іноді навіть усі.
Далі людині потрібне житло, якісь заощадження і побут, безпека і зовнішня опора. Їй потрібно на чомусь спати, закривати двері, купувати\добувати одяг і взуття, мати місце для приготування їжі тощо. Це ще один величезний сегмент бази, який потрібно забезпечити і на який йде купа сил і часу, тому що це треба або самому навантажуватися і будувати дім та шити собі одяг, або десь знаходити гроші і все це купувати. Не беруся судити, що простіше і краще за ефективністю, але побут — це теж головняк.
І зауважте, навіть із цією базою справляються далеко не всі люди!
І ось тільки тоді, коли людина одягнена, взута, нагодована, сексуально розряджена, їй не треба в сортир і вона поспала хоча б 6-7 годин, от тільки тоді вона здатна перейти на наступну сходинку потреб, де вже будуть чуттєві, етичні і естетичні штуки, самореалізація і творчість, а разом з ними — все духовне. Чому? Тому що коли вам хочеться в туалет, дуже складно думати про мораль чи писати музику, інакше можна пропустити момент, і зі штанами станеться непоправне 🙂 В умовах матеріального світу тіло справді первинне, тому що втрачаючи тіло, людина втрачає й набутий духовний і інший досвід, вона переходить у нове життя і точку нуль, де знову все з початку.
Людина, яка не забезпечена цією базою, технічно не може піднятися розумом вище, тому що піраміда не може стояти на гострій вершині, тому не можна починати будуватися з духовного, ігноруючи тілесну базу. Мовляв, спершу пиши музику, а про туалет вже потім, якщо залишиться час. Маразм! Як ви собі це уявляєте? Голодна, невиспана людина в першу чергу буде думати про те, як їй поїсти і поспати, їй буде погано, і вона не зможе зосередитися на картині чи релігійній проповіді. Замерзлий не буде думати про високе, він тупо боїться померти і йому треба спершу зігрітися. Так само людина, яка давно не займалась сексом і її мозок пресує гормональний вихор, не зможе думати про щось інше. Це не погано, навпаки, це нормально і природньо.
Ненормально тільки одне: звинувачувати базове в якомусь низькому чи ненормальному.
Висновок: спершу їсти, потім — Моне. Якщо ви голодні, ви не зможете сприйняти його, вам буде не до цього. А якщо ви взагалі не будете їсти, то помрете, і Моне залишиться для вас незвіданим. Голодна людина не думає про саморозвиток, хвора не думає про прекрасне, а той, хто дуже хоче спати, не зможе насолоджуватися балетом чи високим польотом духовної думки.
Це так не працює.
Бачите логіку? Чому адекватна етична система насправді починає побудову особистості з тілесної бази. Якщо ти досяг розвитку бази, ти потім будеш готовий працювати і далі, йти пірамідою вище, ускладнювати цілі і потреби. В цьому і є саморозвиток, але СКІЛЬКИ зусиль потрібно вкласти в побудову самої бази?! Скільки тисяч годин ви витратите, щоб її забезпечити?
Розумієте, для того, щоб бути тупим, самотнім, бідним і хворим, не потрібно нічого робити. Взагалі нічого, воно і так само так робиться! Просто не робіть НІЧОГО і з часом ви будете хворими і бідними, гарантую.
А ось для того, щоб підтримувати базу тіла, мати заробіток, дім, ресурси, роботу, стосунки, потрібно ДУЖЕ БАГАТО СИЛ. Потрібно пахати, потрібно думати і розвивати інтелект, навички, хитрість, знайомитись з людьми, будувати стосунки, вчитись багатьом речам і все це постійно… Коротше, індуси вирішили так: якщо ти все це зробив, заробив, забезпечив побут і родину, забезпечив тіло необхідним і після цього у тебе ще залишились якісь сили, щоб подумати про мораль і долю світу, то ти свята і духовна людина. У більшості людей на це вже не вистачає ані сил, ані часу. Я вам більше скажу, у більшості їх немає навіть щоб забезпечити всю цю базу, адже це дуже важко — тримати все це під контролем, вчитися, вибудовувати стосунки, працювати, не допускати хвороб, і при цьому ще й розвиватися вище мирського!
А ось у хрюсів та інших монотеїстичних недофілософій все позитивне — негативне. Святий і духовний не той, у кого є і хто зміг, а той, у кого нічого немає 🙂 Не забезпечив, не напрацював, не зміг і не зробив.
Знаєте, позитивні якості взагалі не можуть починатися з частки «не». Не курить, не п’є, не їсть дітей — це не позитивні якості, тому що це взагалі не якості. Відсутність чогось не може бути якістю, оцінити можна тільки наявність. Я ось людей не вбиваю, це позитивне якість? Ні, тому що мені для цього не потрібно взагалі нічого робити, а все хороше вимагає зусиль.
Якщо людина не займається сексом і не хоче його (ну або каже так), то з нею щось не так, а не святість зашкалює. Швидше за все, вона зажата, боїться і не вміє цього робити, не може знайти собі партнера і так далі. І звичайно, таким лузерам вигідно проголошувати себе високодуховними особистостями. Але ось незадача, саме через секс і контакт з іншим тілом ми повніше всього розкриваємося, розслабляємося і пізнаємо себе. Незадоволена, зажата людина апріорі не може бути духовною. Я не беру приклад буддійських монахів, у них там целібат побудований на ігноруванні тригерів від системи і людей, це трохи про інше (та й секс поза фізичним світом ніхто не відміняв, кхе-кхе), бо звичайній людині все це гостро потрібно на базовому рівні.
Взагалі-то зайнятися сексом — то досить складне завдання 🙂 Треба ж знайти когось підходящого, треба йому сподобатися (тобто, слідкувати за собою, вміти спілкуватися, одягатися і так далі), вмовити його якось, знайти місце і час, розслабитися (а це не всі вміють), багато всього знати для самого процесу… А в процесі ще вилазять усі психотравми, комплекси, страх не сподобатися. Над ними теж треба працювати, інакше секс не вийде взагалі. Може, це… ну його в баню? Простіше оголосити себе духовною особистістю, ніж все це провернути. Але, погодьтеся, приготувати якусь бурду або взагалі не готувати — це простіше, ніж зробити смачну страву. І ось так майже з усіма благами у святош.
Тому НЕзаняття сексом, НЕволодіння багатством, НЕробота, НЕситість, НЕзадоволеність, НЕздоров’я і тому подібне — це не заслуга, а негативний фактор. Ти всього цього не зміг (ну чесно!), а без цієї бази ти не можеш стрибнути вище. Бо якщо людина не подолала більш простих речей, то як вона може братися за складніші? Зрозуміти метафізику або писати гарну музику — це у 500 разів складніше, ніж зайнятися сексом або забезпечити себе їжею.
Тому саме по собі буття бідним, хворим, самотнім і загнаним роботою до стану пюре — це не духовність. Це антидуховність, це протилежний їй стан тіла і душі. Щоб зрозуміти духовні речі, треба бути ситим, виспаним і тепло одягненим. Саме так це працює.
Але монотеїстична пропаганда запевняє нас, що саме такі люди — мало не святі, бо вони погано живуть! Бачите логіку? Я — ні.
Щоб у тебе щось було, потрібно багато думати, багато робити і багато працювати, причому робити це правильно. А то ж можна багато працювати і залишатися бідним. Цікаво, але навіть для того, щоб багато й успішно красти та не попадатися, теж треба бути дуже розумним і хитрим. Треба, можливо, навіть більше розуму, таланту й удачі, ніж для того, аби чесно працювати. Нажаль, це неприємно, але це правда.
Тому з точки зору саме класичного розуміння духовності, усілякі там мільярдери парадоксально духовніші й вищі за будь-яку людину, яка погано живе. Бо вони вже забезпечили свою базу, забезпечили дім і безпеку, сім’ю, і в них з’явилися час і ресурси, аби насолодитися картинами в галереї, сходити в театр, почитати книгу, подумати про щось поза виживанням як таким. І допомогти іншим. Так, вони можуть цим усім і не займатися, але вони це можуть, а інші — ні. І, якщо чесно, мільярдери якраз масово і думають про розв’язання проблем екології, голоду та хвороб, донатять на дослідження і гранти мільярди й узагалі замислюються про такі речі. Чому? Саме тому, що описано вище 🙂 У них на це вже є засоби й ресурси. Чи багато вони при цьому займаються сексом, чи смачно їдять? Підозрюю, що багато й смачно.
Тому ситість і достаток — це шлях до духовного, а не голод і суворі догми на порожніх полицях. Вам спокійніше, коли полиці в магазині ломляться від товарів, світ сповнений доріг і можливостей, у вас є гроші, і ви відчуваєте себе коханими, не безхатьками і не нікчемами. Спокійна, сита людина вже хоче творити, хоче розкриватися, допомагати іншим, рухатися вище, думати про духовне і нематеріальне. На це вже є сили. Отже, духовне жодним чином не суперечить тілесному, більше того, тілесне — первинне, і без нього ви нічого не досягнете. Ну або вас перекосить з усіх боків, як тих нещасних, які зі своїми 5-ма тонами комплексів і затисків намагаються «в магію». Потреби тіла і психіки вибудувані не у вигляді коромисла, де або-або, а у вигляді піраміди. А піраміда не може стояти на верхівці.
Блог Mylene Maelinhon (с) Матеріал проекту Маргінальна Метафізика.
Блестяще, красиво и логично, ну просто удовольствие читать , браво! Так и есть!
Это просто потрясающе! Обожаю читать такие статьи, отзывается прям в теле каждое слово! Как же круто пишет Милен)
“- але ж я превознемогав! Але ж я страждав!
– ну, тесляр теж страждав, працював, попадав собі молотком по пальцях, але ж будував будинки де жили люди… А ти собі просто лупцював молотком по пальцях? Ти для чого страждав? Дім де?!”
💜збазибо за развенчание еще одного мифа и очередное напоминание,что страдашки в интерпретации ХЭ да и вообще-это не норма.
А ещё забавно наблюдать картину, когда за свое духовное неделание люди ждут каких-то бонусов от богов, вселенной. Типа: я такой добрый, никого не обижаю, Я такой классный, не мусорю, Я такой скромный, ничего не прошу лишнего и т.д. Почему у меня в жизни все так плохо и ничего нет?! Почему моя духовность не плодоносит? Так может потому и нет результатов, потому ты отрицаешь деятельность и активность, которые эти результаты дают. Духовность можно и надо наращивать, а не сидеть, притворившись ветошью. Духовное развитие потому что, а не духовное сидение на заднице.
Мерси за статью. 🙃
Самое вкусное в таких вот размышлизмах от Милен, что каждая фраза пропитана иной, отличной от повсеместного маразма, логикой. Это, практически, готовая модель мышления, более эргономичная и успешная, бери и пользуйся. Тем более, что писательский талант и мастерство уважаемой мадам из любой сложной, тяжёлой и нелицеприятной истины делают красивую конфетку..как на мой вкус-рerfetto 🖤 Думаю, именно тут зарыта одна из основных причин моего непередаваемого восторга.
Кстати, о сексе в контексте духовности и развития. Об этом, конечно, не говорят никакие “просветлённые” гуры, но очень полезно для саморазвития анализировать себя в контексте секс и прочих табуированных социумом тем, помогает узнать себя с неожиданной стороны.
Фу, какая гадость, да кому это может понравится?!!… … Хмм. Черт, мне. ©
Монотеистическая и не только пропаганда эксплуатирует тему “духовности” не только для оправдания низкого качества жизни но и как инструмент удержания власти.
Голодный, нищий, не высыпающийся легче подвержен внушению и любым манипуляциям извне, ему некогда думать, задавать вопросы и критически воспринимать происходящее.
Да и сделать такой человек ничего не сможет, даже если захочет. Ведь он ни на что не влияет.
Ну так он не влияет ровно до тех пор, пока думает, что не влияет. Вообще, очень многие вещи в мире не делаются просто потому, что их никто не делает 🙂 Думают что невозможно, что не получится и тд, и в итоге никто не делает. Начинаешь делать шаги в ту сторону и оппаньки…
Не все так однозначно. Иудаизм -религия монотеистическая. Тем не менее, ортодоксальная школа не двусмысленно заявляет: нет хлеба – нет Торы.
А без Торы ты – не иудей. Поэтому Тора там все равно превыше всего.
Окей, вот ты не иудей, что дальше? Я вообще, если честно, не очень понимаю концепт национальности. Жило племя людей (одно), стало плодиться, потом тысячи лет мешалось, мигрировало, снова мешалось, мигрировало… А потом, спустя 15к лет такого котла кто то говорит “мы славяне!” или “мы евреи”. Шта? Я лично не понимаю, что такое евреи, поляки, датчане… Как граждане страны – возможно, а как национальность – это высосано из пальца. Про религиозные группы вообще молчу. Если ты в Н религии, ты типа должен держать связь с эгрегоров и богами, другие люди и их мнение тебе в этом процессе необходимы, как на жопе дверка.
Mylene, вы гения!
А как же художники, которые рисовали картины будучи бедными? Ван Гог? Булгаков как писал Мастер и Маргариту? Он был беден. Да, с любимой женщиной, но беден. Что-то здесь не так.
А про пассионариев и творцов я ничего и не говорю. Творчество – это вложение эмоций и навыки, хорошее творчество ничего не говорит о развитости и душевном здоровье творца. Творец может быть психом, зажатым и несчастным. Статья именно о духовном росте и развитии себя.
Всеми лапами поддерживаю “…духовный человек — это просто тот, кто думает о чем-то (о чем угодно) кроме еды, выживания, размножения и сна…” И это очееень сложно достичь в наших реалиях, а уж в юности, с ее гормональным штурмом и недодавлеными комплексами.. Это да, как в другой Вашей статье- пока развился, достиг, преодолел, задумался и упс.. жизненный цикл внезапно закончился и начинай все сначала… бедища человеческая
Можно не начинать 🙂
Самое забавное, что гуры, призывающие к воздержанию от всего на свете, добиваются ровно обратного эффекта. Человек, которому запрещают секс, не перестает хотеть секса. Он начинает хотеть секса с утроенной силой! Задавливаемое моралью желание набирает обороты, желаемое мерещится ка каждом шагу и устраивает ддос-атаку на мысли, отсутствие разрядки ломает психику, а по итогу неизбежный срыв с самобичеванием потом.
Можно ли жить без секса? Можно. Но когда вы его не хотите. А не когда вы его себе запретили и гнобите себя за постоянные хочуны. И духовнее от воздержания вы не станете. Даже если это без насилия над собой и не приносит дискомфорт. Лишив себя плотских радостей вы не выросли. А лишь выкинули из своей жизни отличный способ снять стресс. Не повторяйте мой путь. Всем оргазмов)