Ресурс у ба-цзи: Чому ми хворіємо? (Maelinhon)

Знаєте, кого я дуже сильно не люблю? Людей, які намагаються мотивувати до чогось особистим прикладом. Дивись, я зміг, і ти зможеш! Я у твої роки нічим таким не хворів і взагалі у мороз бігав босим у школу за 15 км! І не спав по троє діб! І курив по 2 пачки у день! І дивись, здоровий, як бик! Не те, що ти!
– Ха-ха, – кисло говорю я. – Інші у твоєму віці вже півсвіту завоювали, а ти тільки палиш і бігаєш, як дурник. А Гітлер у твої роки так взагалі вже помер. Бери приклад!
Жарти жартами, але тема ресурсу у ба-цзи та астрології – неоране поле для роботи, дивовижних відкриттів і не менш дивовижних корекцій свого життя! Цей розділ метафізики дає життя паросткам маси цікавих питань і відповідей. Чому одні люди хворіють, а інші ні? Одні щасливці, а інші ледве-ледве волочаться життям? Одні народжують пʼятьох і через тиждень біжать на роботу, а інші роками відходять від народження одної дитини? Ну і всі ці дурники, які хваляться тим, що усе життя палили, а легені, як у спортсмена-юнака. Як вони це роблять, і чому їх приклад – типова помилка того, хто вижив?

Річ у тім, що будь-яке тіло народжується з певним набором натальних характеристик. У них можна довго порсатися та розкладати по планетарним поличкам, але якщо продовжити тему кишень у натальній карті щодо здоровʼя та довгого віку, то ситуація виглядає так:
– Ви народжуєтесь із загальним ресурсом енергії тіла, скажімо, 1000 одиниць. Ідеальний рівень – 1000 одиниць на умовні 100 років.
– Кожен ваш орган і системи в ідеалі має свою власну батарейку із ресурсом, скажімо, 100 одиниць. Якщо органу не вистачає, він добирає із загального ресурсу.
І ось тут важливе: кожна людина народжується із РІЗНИМИ параметрами кожного виду, від гострої нестачі до патологічного надлишку. Простіше кажучи, ви можете мати ресурс тіла 350 з 1000, а можете мати 8000. При цьому ваша печінка може функціонувати на 600, а мозок на 30. Всю цю розкіш ви можете подивитися у натальній карті навіть без сторонньої допомоги.

Це все вам необхідно якимось чином розтягнути на ВСЕ життя, тому що загальний ресурс НЕ відновлюється (ну чи мізерно), а ресурси органів відновлюються тяжко, важко, і то не завжди. Ми принаймні відновлюємо загальний “акумулятор”, коли робимо щось важливе і приємне для себе, коли відчуваємо радість і позитив, коли закохані та маємо віддачу… Кожний раз, коли ваші очки горять, і так добре, що не хочеться йти спати. Навіть, якщо вас захопила робота.

Відповідно, ми втрачаємо ресурс, коли “вивозимо” щось. Насилу ми йдемо на ненависну роботу, терпимо когось через “не хочу” і не лікуємо хвороби. Тому що у нормі ви витрачаєте, умовно, 1 одиницю ресурсу у місяць, плюс-мінус відновлення, виходить десь 90 років нормального життя з невеликими болячками. А ось, коли ви добами не спите, пересилюєте, терпите, вивозите на собі і своєму здоровʼї, ви витрачаєте, наприклад, 20 одиниць на місяць. Жінки під час пологів витрачають всі 50, а то і 100. Ви також непогано економите, коли лікуєтеся і вчасно, не занедбуєте хвороби, приймаєте набавки і вітаміни, допомагаєте тілу дотримувати баланс.

І хочеться послати на далекі геніталії тих дурнів, які пишаються тим, що перехворіли без ліків, зносячи хворобу на ногах, і не добами. Рідненькі мої дурники, та хто ж сумнівався, що ви це посилите? Звичайно посилите, ви ж молодці! Біда не в тому, що ви слабі і “не зможете”, біда в тому, що без допомоги ліків, лікування і підтримки режиму (у тому числі емоційного), ви за цю хворобу віддали 5-10 років свого гіпотетично здорового життя. На всяк випадок уточню: ви не помрете на 10 років раніше, ви почнете хронічно хворіти на 10 років раніше. Відчуваєте різницю, тааак? У 20 років ресурсів тіла – хоч дупою їж. Можна пиячити, біс знає чим займатися, не спати, не їсти, і організм все це вивезе. Але, якщо змарнувати засіки у 20-30, то у 50 можна залишитися із нулями на рахунку. Буквально: організму немає чим вивозити регенерацію. Таким чином ми отримуємо повних інвалідів у 50 років: взяти більше нема звідки, зате у 30 вони стоїчно пересилював пневмонії на ногах та безсонні ночі заради грошей.

А ось тут нас чекає кінець чудової казки про те, що всі рівні: один народився із трикратним запасом міцності і регенерації, і спокійно тусить тиждень без сну, а інший народився із нестачею. При цьому в обох може бути свій унікальний перекіс, наприклад супер-сильне серце і ледве робочий шлунково-кишковий тракт. Або ніяка сечополова система, яка спадається від найменшого переохолодження, але неординарно ресурсний мозок і нервова система. У мене нещодавно була пацієнтка, що має патологічно низький ресурс памʼяті і роботи мозку (дуже конкретно стихія вогню у карті). І, пропрацювавши декілька років у морі у якості персонал круїзного лайнеру, вони повністю втратила і так невеликий вогонь – навкруги вода і холодний метал, тиждень за тижнем, місяць за місяцем. Результат – найсерйозніше запалення нервів і патологічне погіршення памʼяті та уваги, які не можна пояснити з точки зору медицини. Людині просто більше нема на чому працювати у цих сферах.

Сюди ж можна долучити прихильників паління. Легені – стихія Металу, і люди, які мають його в карті багато, та ще й сильного, можуть впевнено вам хвалитися, що курили з 10 років, і у 80 мають флюорографію, як у здорового молодого юнака. Але їх “нехворобливісь” – це помилка того, хто вижив, тому що в інших цього ресурсу може не бути взагалі. І, саме їх “паління вбиває” і у найкоротші строки. Я ось теж можу закидатися усілякими речовинами і палити, як потяг, без звикання і навіть похмілля. Але це абсолютно не значить, що так можуть робити всі і кожний – ми всі різні, і некоректно порівнювати потяг та іграшкового пінгвіна. Як і некоректно порівнювати первинно різні потенціали людей.

І останній цікавий аспект: онкологія та ожиріння у ба-цзи.

Клітини і тканини фізичного тіла – це теж свого роду система органів. Управляє нею Сатурн, і потенціал регенерації клітин – це ТЕЖ величина, і теж ресурсна. Людина може народитися із нормальним потенціалом оновлення клітин, скажімо, 100 (або 3-4 елемента землі у карті ба-цзи) – у нього нормально загоюються рани, відносно швидко відновлюються тканини і здоровʼя. Але нас цікавлять перекоси!
Річ в тому, що ресурс можна з якихось причин не застосовувати – нема куди, не хочеться тощо. Наприклад, можна мати успіх у протилежної статі, але прагнути стосунків. Або бути розумним і талановитим, але не працювати і не отримувати за це грошей. За різних причин ми можемо не користуватися тим, що природа нам подарувала. Ще один варіант: нам нема куди його вкласти. Так ось, перекіс ресурсу клітин у плюс – це коли ресурсу регенерації, скажімо 900, а подіти його нема куди – просто нема стільки травм або можливості взяти натурою цей потенціал. Тоді клітини починають втрачати розум і намагатися вкласти надлишок у ріст нових клітин, тому що їм важко дихати від “переїдання” енергії. Як наслідок або усілякі нарісти-папіломи-слоновість, доброякісні пухлини або ожиріння. У важких випадках – рак. Тобто організм вклав туди, куди зміг вкласти, а варіантів не так вже і багато.
За рахунок цього ба-цзи може РЕАЛЬНО вирішити питання онкології, але за умови, що ми максимально витратимо надлишок хоча за пару років до часу Н. І коли настане гострий період, клітини нормально відреагують на приплив стихії Землі та не почнуть намагатися вирощувати надлишкові, злоякісні тканини.

А перекіс ресурсів у мінус – це кайф. Це питання, давно не давало мені спокою, і, здається мені, що я докопалася до істини. Будь-який організм – не дурень, а цілком собі розумна машина, яка завжди прекрасно знає, що їй потрібно і чого не вистачає насправді. Людям для здоровʼя рідко не вистачає машин, квартир і грошей – це бажання раціо, а вони не особливо поповнюють ресурс життя. Це – короткочасна радість. Через рік треба буде купити ще квартиру, крутішу машину, шикарніший маєток – але на радість життя, це майже не впливає. А чому? А тому, що для здоровʼя нам частіше за все не вистачає іншого – любові, тепла, близької людини поруч, комусь – дітей, вражень (особливо!), відчуття корисності своєї праці, творчої реалізації… Словом, речей нераціональних і нематеріальних, від яких ресурс зростає, оновлення вирує, Ці прибуває, а очі горять здоровим вогником.
Коли людина роками не отримує цього всього, вона починає накопичувати усілякий сублімат, надаючи йому цінність того, чого вона облишена. Хто набуває собі колекції. Хто бабло складає під матрац. Або набуває натовп коханців. Хтось із завзятістю хомʼяка докупає 7мий пакунок прального порошку, 40ві джинси і ще один пакован туалетного паперу “прозапас”. А хтось скочується до того, що накопичує мотлох і сміття, надаючи їм цінність за відсутністю цінності справжньої. А організм, як підспівувач психіки, починає колекціонувати… вагу. Ну, ти затарюєшся шмотом, а він – жиром. У нього вибір маленький – каміння, вода або жир. Але – “всі побігли накопичувати ресурс, і я побіг” – каже організм.
Добрі новини – практично будь-яка патологія карти – поправна. Погані новини – якщо хвороба вже проросла скрізь межу регенерації, і вже йде процес необоротних змін як фізики, так і психіки, то вже пізно ся обставляти вазонами та обвішувати амулетами. Ресурс на це скінчився. А без бензину автівка не їде.

(с) Mylene Maelinhon \ Archaic Heart

Репости цього матеріалу вітаються лише із зазначенням автора та джерела матеріалу. Крадіжка інформації, тексту чи їх частин жорстоко карається, і я не про юристів. Дотримуйтесь чесності та поважайте чужу працю, тоді ця повага до вас повернеться сторицею.