Карма: Культура Відміни і Страшний Суд (Maelinhon)

Карма. Цим словом зараз затикають практично будь-які ідеологічні дірки, причому з таким виглядом, наче воно саме по собі повинно все пояснити. І всі кивають з розумними пиками. Ааа, ну карма ж, тоді зрозуміло. І відносини у всіх кармічні, і люди кармічні, і по пиці отримують також суто кармічно, її навіщось чистять, і куди не плюнь — це модне слівце валить звідусіль. Люди навіть придумали такий потворний вираз, як Instant Karma, і запихують його в будь які сюжети типу «штовхнув сміттєвий бачок, а бачок перевернувся і дав по макітрі». Ууу, зла карма!

І в мене все більше складається відчуття, що це слово — як Паваротті із старого анекдоту: ну дуже погано співає, тому що слухали його твори у виконанні сусіда. Тобто, існує якесь таке розмите бачення, що карма — це якісь такі борги… комусь… і вони там десь реалізуються потім прилітанням в лоба (ні). Люди його використовують, але не думають — а що взагалі значить карма, як вона з’являється і як працює? Чи можна реально побачити, як вашого кривдника наздоганяє кармічний тапок? Спойлер: ні. Чи можна її почистити або набрати? А от давайте поговоримо про карму і нашого улюбленого граху Шані. Про нього скільки не говори, все рівно мало.

Я би почала раптово із психології. Є в людському мисленні один здоровенний баг, який людям дуже заважає жити. Можливо, є для нього якийсь спеціальний термін, я не знаю, але я кажу про «кінечне мислення», тобто про сприйняття світу тільки тут і зараз, коли кожне явище сприймається як би «назавжди». От ви сіли підрахувати всі свої гроші, і мимоволі з’являється думка— а на скільки мені цього вистачить? Так, наче вам тепер прийдеться виживати на цю суму завжди, нових грошей більше  ніколи не буде. Знайоме почуття? Ви купуєте житло з підсвідомою думкою «на все життя». На роботу влаштовуєтесь приблизно з нею ж. Маса прикладів! Людям дуже неприємно думати, що вони ніхріна не контролюють в цьому житті, тому зміни (особливо раптові) їх жахають до мокрих трусів. Що завтра можна втратити всі гроші, або тікати з дома, або взагалі зіткнутися з тим, що немає і не буде ніякого «назавжди»: через рік можна прокинутись взагалі в іншій країні і під іншим ім’ям. І твоє вчорашнє «назавжди» Сатурн вертів у себе на орбіті, голосно регочучи.

Психіка не любить змін, це факт. Тому кожне явище вона намагається підсунути мізкам у «вічному» форматі: це тепер з нами назавжди. Вічно. На все життя. Так думати спокійніше і приємніше, так набагато простіше будувати плани. Але це ж породжує величезні проблеми сприйняття змін і нового, які «назавждикам» здаються катастрофою.

При чому тут карма? А при тому що попсова її інтерпретація, особливо мілко обдристана монотеїстичними ментальними шаблонами, росте саме з цього. Люди сприймають карму, як таку собі кінцеву точку процесу і страшний суд з вердиктом «назавжди». Нагрішив — Покараний! От Вася — урод, він он чого натворив, значить карма наздожене його і він буде страждати завжди! От просто ВІЧНО. Це сильно нагадує байки про страшний суд в хрюсні, який типу всім визначить якусь міру пряників і батогів, котра тепер буде ЗАВЖДИ. Мільярди років пройдуть, а Вася так і буде страждати. А от Петя буде мільярди років сидіти в раю, він стареньких бабусь через дорогу переводив. У нас немає точного описання раю (лол),  зате є якась впевненість в цьому «назавжди» і жирній крапці в кінці вердикту.

Я кажу вам: хєрня з-під коня. Всі процеси в цьому та інших світах знаходяться в постійному русі, в якому статика взагалі відсутня. В нас постійно йдуть зміни. Простіше кажучи, кожного місяця у нас світ трошки інший, люди інші, цілі міняються, лінії ймовірності глобально змінюються багато разів за рік, а будь-яке явище має початок і кінець, причому ні про які мільярди років мова не йде. Не існує явищ, котрі «назавжди», вони можуть бути «надовго», але і це — дуже відносне поняття. Надовго — це скільки? Рік? Десять років? Мільйон років? Два мільйона? Але і вони закінчаться, немає безкінечних чисел, значить є межа. А що тоді за цією межею уявного назавжди?…

Культура Відміни і Кредити

Саме тому мене страшенно веселить нинішня дебільна мода на «відміну» чогось неприємного. Людини, явища, мови, країни і тд. Якщо немає нічого вічного і постійного, то будь яке рішення треба приймати виходячи з факторів змін і даючи шанс на ці самі зміни. Тобто, відміна апріорі включає «якщо», інакше в ній просто немає сенсу. А не «я тебе покарав, і ти тепер ЗАВЖДИ будеш сидіти тут покараний, от до кінця часів будеш сидіти в лайні, сволота ти така!». Світ так не працює. Пройде рік або десять років, але вам все рівно доведеться доставати проблему на світ, вирішувати її, передивлятись… Можна ж це зробити одразу. Наприклад, «я не буду розмовляти з Петром, поки він не виконає обіцяне». А не «я не буду розмовляти з Петром тепер завжди». Нехай сидить покараний моїм мовчанням. Вічно! Сонце згасне, галактика схлопнеться в сингулярність, пройдуть триліони років, а я все ще не буду з ним розмовляти! Ця дичина як раз і росте зі сприйняття речей «назавжди». Але остракізм когось або чогось «без права апеляції» грозить величезними проблемами, тому що не даючи об’єкту шансу виправитись, ми просто ховаємо проблему, як здоровенний пухир. І коли небудь він лопне, причому нам в обличчя.

Поставте себе на місце того, поганого і покараного. От його НАЗАВЖДИ викреслили з життя, з активності, з сім’ї тощо. І що йому робити? Якщо немає варіантів виправитись, якщо їх навіть не надали йому. Тобто опція одна: сиди покараний, от просто сиди покараний і страждай. Завжди. Такі рішення народжують дуже, дуже поганих людей і дуже страшні речі в результаті… Для того аби щось викреслити з життя, воно повинно бути гладким як звивини в мізках мовчунів, тобто, не мати проблем і тригерів. Бо ви не вирішите проблему смердіння, якщо сховаєте відро з лайном за штору, просто це відро тепер не буде видно. Навіть якщо ви сховали його «назавжди» 🙂 Тому будь яка культура відміни — це бомба сповільненої дії. Відро все рівно доведеться доставати і виносити рано чи пізно, тільки через довгий час смердіння стане зовсім нестерпним.

Так от про карму. Різниця реальної карми і попсового терміна в тому, що реальна завжди дає той самий шанс виправити заподіяну шкоду, навіть стимулює її виправити! Карма — не страшний суд с фінальним вердиктом «назавжди» і вона взагалі в принципі націлена на виправлення, а не на покарання. У цього механізму взагалі не стоїть задача замордувати негідника за якісь його гріхи. Найперше і важливе, що треба зрозуміти про карму, це те що карма — це процес, а не кінцевий вердикт. Вона мотивую постійно змінюватися, а не відправляє назавжди в карцер.

Карму можна порівняти з параметрами ігрока в комп’ютерній грі: у вас від початку гри 50 одиниць здоров’я, 3 життя, 164 патрона і карма, яка має шкалу від мінуса в плюс. І поки ви бігаєте по життю, вирішуючи якісь свої задачі, ці параметри постійно скачуть. Тобто народились з +347, померли з -90. І навпаки, народились з ганебними в -600, а померли с +400. Вона відробляється, напрацьовується, змінюється і не являється статичною ні для людей, ні для країн. Як бігати і куди — це вже ваше особисте рішення.

Другий важливий аспект: карма працює ТІЛЬКИ після смерті і переходу в нове життя. Чому так? Тому що це — механічний процес підведення підсумків життя і побудування нової натальної карти на основі цих результатів. Простіше кажучи, база даних в обличчі Сатурна рахує ваші «бали» після смерті і якщо вони хороші, то ви отримуєте хорошу натальну карту в новому житті, з великим ресурсом здоров’я, люблячою родиною, гарною зовнішністю і тд. Тобто, карма закладає ОСНОВУ вашого нового народження, вона не впливає на вас тут і зараз. Ваші «бали» формують кількість патронів і життів років через 50+ 🙂 На другому рівні ви народитесь з тим набором, який заслужили на першому.

Карма — це те, ЧОМУ ви народились в цій сім’ї, в цій країні, з такими даними, такими болячками і таким носом і тд. Далі карма не впливає на вас взагалі ніяк і нічим, далі є тільки ваша воля і ваші рішення, як з цим набором пливти далі. В гру ви граєте самі.

Шані виписав вердикт, Вася переродився і за свій від’ємний баланс родився в депресивній провінції, у вигляді дівчинки Маші, яка схожа на крокодила і в неї батьки-алкоголіки. Маша може виплити нагору, але витрати на спливання у неї будуть в мільйон разів більше, ніж у дівчинки зі столиці з симпатичною мармизою, тому що випливає Маша з мінусової відмітки. Це — карма, яка в оплату боргу вимагає твій ресурс. Тобто карма заклала стартові умови життя, далі ти сам і новий квест з набору балів. У вас хворе серце і криві зуби — тому що карма, всі інші проблеми — просто наслідки ваших лінощів, страхів, тупості тощо. Точно так само, вродлива зовнішність, гарне здоров’я, вдача і люблячі батьки — це карма, а от високий пост або талант грати на піаніно — особиста заслуга.

Що таке погано

Як же напрацьовуються і втрачаються бали? Багато хто в цій темі задають питання типу «Чому зі мною діється такий 3,14здець?! Я нічого поганого нікому не зробив!». Що підводить нас до двох ідей: люди знову дивляться тільки в рамках зараз і люди не розуміють, що таке «зробив погане». Їм це чомусь малюється приблизно як «я ніколи нічого не крав и нікого не вбив», але кармічна механіка, нагадую, працює тільки після смерті. Ти і не будеш пам’ятати, убив ти когось чи ні, у неї ж цикли років по 100, альо…

Давайте проговоримо, що конкретно Шані вважає за «добре і погано». А Шані оперує двома поняттями: ресурс і час.

Все, у нього інших стовпчиків в обліку просто немає, значить погано чи добре ми можемо зробити або в рамках ресурсу, або в рамках часу. Їх можна віддати, подарувати, відняти, розділити… І спектр там величезний. Відчепіться вже від крадіжок і вбивств! Подумайте-но ось про що: діти. Батьки-самодури, реалізуючи якісь свої хотілки і фантазії, силою заганяють дитину в кружок, або школу, або не дай Босх — професію. Дитина там нещасна, вона хоче займатися чимось іншим, але її за вухо тягнуть туди, куди вона не хоче і вважає, що їй це не потрібно. Що дитина витрачає? Правильно, свій час і свій ресурс! Ця дитина (або дорослий) МОГЛА БИ жити інакше, бути щасливою, але замість цього вона протягом років ходить на ненависну роботу, нав’язану татом. Ось ці роки тато і отримає в мінус, як і витрачений даремно ресурс.

Можна зайняти чиєсь місце. Народити небажану дитину, яка буде все життя мучитись, думаючи що вона винна в чомусь. Можна нав’язати силою свою волю, скажімо, видавши заміж або оженивши на кому людина не хотіла. Можна покалічити когось на психологічному рівні і він на довгі роки отримає депресію і біль, який = ресурс. І якими би благими не були ваші наміри, якщо в їх результаті ви зробили когось нещасним, то його ресурс і час доведеться відпрацьовувати саме вам.

Ви хотіли як краще? А вже не хвилює, єдине питання, яке буде задане: той дімут страждав через вас? Він втратив час, сили, гроші, молодість, щастя? Якщо так, то ви ідете в мінус. Так працює кармічна механіка, тому, наприклад, аборт не песимізує карму (юніт не усвідомлює себе і своїх втрат), а от замучити кішку або зламати психіку дитині — працює. Аби кармічний рахунок почав рухатися, потрібен елемент свідомого страждання. Якщо ви щось вкрали, але від цього ніхто не страждав і не втратив ресурс — та будь ласка. Звісно, краще так не робити, але в рамках кармічної логіки це часто працює саме так.

Погані новини: мова йде не тільки про людей. Можна, скажімо, зекономити на вивозі сміття або очистці відходів від свого бізнесу, забруднити природу і заробити -4000 за страждання тварин, птахів та екосистеми. Вони ж також мають час і ресурс життя, значить і карма їх стосується. Думайте в форматі Ресурсу і Часу і ви одразу зможете покращити своє становище і не створювати боргів.

Кармічні зв’язки і Діти

Третій важливий аспект, яким мені проїли голову— кармічні люди. Пояснюю на пальцях. Карма закладає натальну карту і положення планет у вашій «базі», тобто від неї залежить ваша зовнішність, ваше здоров’я, ваш ресурс, успішність в різних сферах і конфігурація психіки.

Ви, скажімо, не дуже приваблива, але харизматична людина з хорошими фінансами і щасливим шлюбом, але мудаками-батьками і схильністю до депресії. Ось ваш «кармічний зліпок», той набір балів, який реалізувався при народженні. На тонкому рівні ця конфігурація як би притягує до вас людей, котрі якось пов’язані з такими параметрами, вони наче йдуть на запах. Ви пахнете фіалками — до вас ідуть любителі фіалок, а ви чомусь чекаєте любителів шашлика.

Тобто, якщо ви стурбовані проблемою грошей — до вас більше будуть іти люди із суміжними інтересами і проблемами, якщо ви боїтесь насилля — потянете до себе жорстоких людей, і так далі. Від вас цим пахне.

Чуєте логіку?

Карма закладає базу —-> База породжує особливості психіки —-> Особливості психіки притягують до вас людей, які якось пов’язані з проблемами и вказують вам на них. Якщо вас оточують самі психи, це говорить тільки про те, що ваша конфігурація притягує цей тип людей. Зміните мислення, пропрацюєте фобії і комплекси — зміниться і набір. Ніякого «я завжди зустрічаю тільки мудаків» немає і бути не може, є просто неприйняття змін, про які ці мудаки вам сигналять.

Людям здається, що зустрічні люди то гарні, то погані, то «важливі». Але насправді, кожна людина на вашому шляху — кармічна. Тому що карма — це те, ЧОМУ ви їх зустріли, самі люди при цьому абсолютно неважливі. Вони всі кармічні.
И тут також є вибір — обійти стороною, або вступити у відносини, або використовувати для чогось.

Діти — окрема жесть в цій системі, тому що кармічний борг системі простіше за все реалізувати саме через них. Тому коли ви заводите дітей, вони разом прихоплюють всі ваші бали і тягнуть до вас у великому смердючому мішку достроково. Я думаю, ви вже вловили логіку. Якщо ти в жорсткому мінусі, то народиться хвора\проблемна дитинка, в яку доведеться сипати ресурсу х20 від нормального. Якщо не заводити дитину, то карма буде реалізовуватися звичайним шляхом. Відповідно батьки і діти один для одного — кармічні і один одного заслуговують. Відповідно можуть друг через друга обнулити борги і напрацювати плюс.

Карма країн і богів

У зв’язку з тим геополітичним трешем, що зараз відбувається, дуже часто звучать згадування карми країн, мовляв, ну коли ж «ці уроди» отримають по заслузі?! Пояснюю. Країни, народи і вищі сутності також підлягають під кармічну механіку, різниця тільки в тому, що у вищих кармою управляє Плутон, а не Сатурн і для її реалізації їм не треба помирати. Країна (або сутність) реалізує карму після кожного етапу особистої трансформації.

Жив — Почався заміс — Постраждав — Виніс для себе досвід — Змінився — Карма почала реалізовуватися.

Тому що кардинальні зміни і смерть — це один і той же метафізичний процес переродження, і країні і живому тілу треба «трошки померти», аби запустити новий етап життя. Умовно кажучи, народи включають карму +- разом з революціями і поворотами на інші курси. А сутності — з особистими змінами. Відбувається це не швидко, а раз років в 100 або в районі того. Тому так, країна отримує те, що заслужила, але з відтермінуванням в десятки і сотні років. І якщо якась країна влаштовує геноцид іншій країні, то “отвєточку” вона отримає в кращому випадку років через 150, коли піде трансформація і баланс балів піде в роботу на новому етапі.

Про всяк випадок уточню, що за країну ми вважаємо території ментального поля народу і території, а не фактичні кордони на карті.

Тут є цікавий нюанс: тирани і диктатори приходять суто від Плутона, аби прискорити процес трансформації і особистого росту. Тому у диктаторів карма працює трохи за іншими рейками: вони — просто зброя з доведення народу\країни до ручки, аби він вибухнув, повстав і трансформувався в новий етап. А не самі по собі вони ось такі уроди, які ні з того ні з сього давай мучити людей. Домаха жорстокий, але Домаха прагне лише загальної чистоти і справедливості. І заради неї підшукує особливо відбитих правителів, аби народ побачив і усвідомив «як не треба».

Куди бігти

В цьому всьому є одна гарна новина: Шані — душка *:) Він не псих, не садист і не кат, він строгий бухгалтер. Домаха (Плутон) — ще більший душка, не розумію, чому обох так не люблять астрологи. І якщо вже вони душки і дуже справедливі і чесні хлопці, то вони взагалі не зацікавлені в тому, щоби ви страждали. Більше того, вони дуже зацікавлені в тому, щоб ви жили краще і щасливіше. Отже, вам завжди дається можливість виправити помилки і вийти в плюс.

Карма — це борг, це кредит часу і ресурсу, взятий у дуже серйозної контори (а Сатурн — це серйозна контора). Тому ніякі попсові чистки тут не мають сенсу, хоча ця дичина про «почистити карму» звучить зараз з кожної праски. Чистити можна бруд, а борги — це відсутність чогось, а не присутність бруду. Взяв — віддай, скористався — заповни, образив — перепроси і відшкодуй збиток.

Відшкодовувати можна по різному, але це завжди — віддача часу і ресурсу іншим. Якщо ви збираєте сміття, волонтерите в будь якій сфері, щось чистите і миєте, доглядаєте за хворими і старими, тваринами — це добровільна витрата вашого часу. А значить, це все йде в плюс. Оскільки всі борги і їх віддача ідуть тільки через Сатурн, вам зовсім необов’язково знати, кому саме ви заборгували або контактувати з ними. Та й можливість така є не завжди. Тому основа роботи з кармою — ті ж час та ресурс, але вже віддані іншим істотам. Ви завжди набираєте плюси, коли хтось щиро радий, що зустрів вас, що ви допомогли, втішили, вирішили його проблему. Словом, ви витратили щось, аби іншому стало трохи легше і світліше жити. Це, знову ж таки, не обов’язково повинна бути людина — ви можете врятувати від голоду кота або птаха. За аналогією зі стражданням, усвідомлена радість і вдячність нарощують плюсики з величезною швидкістю. В будь якій незрозумілій ситуації беріть мішки і йдіть збирати сміття в ліс чи парк — ідеальний варіант відпрацювання кармічного мінуса.

Підсумовуючи сказане, все доволі просто, прозаїчно і звучало мільйон разів. Не роби з іншими того, чого не хотів би собі і займайся своїми справами в першу чергу. Не примушуй страждати, не віднімай чуже, не будь жорстоким до інших, не обманюй і не каліч їх фізично і морально, не зважаючи на мотивацію. Краще пройти повз когось в біді, аніж силою нав’язувати йому «добро» у своїй інтерпретації. Якщо є можливість — допоможи, віддай, зроби і витрати трохи часу на тих, хто цього потребує. Ніяких особливих проблем у нормальних дімутів цей список не викличе. Якщо ж викликав, то це привід замислитись про корекцію свого світогляду.

(c) Mylene Maelinhon & Sathelard \ Матеріал проекту Маргінальна Метафізика

Репости цього матеріалу вітаються лише із зазначенням автора та джерела матеріалу. Крадіжка інформації, тексту чи їх частин жорстоко карається, і я не про юристів. Дотримуйтесь чесності та поважайте чужу працю, тоді ця повага до вас повернеться сторицею.

Переклад – Меланія Валевська