Любов і Демони (Ларгсаміель Маелінон)

You can close your eyes to all the things that you don’t want to see about me,
But you can’t close your heart to the way that you feel about me.

Rey Villalobos «Honeybee»

Це буде своєрідне доповнення до статті про Венеру та злиття елементів. А ще – про кохання :3

Що ви знаєте про кохання? Кажуть, вустами немовляти мовить істина. Вустами істоти іншої культури вона іноді розмовляє не гірше, тому мені хотілося б розглянути любов з погляду метафізики. Що це за процес і чому довкола нього стільки шуму.

Любов сліпа. Любов зла. Любов врятує світ. І править світом теж вона. Виходить, по суті, світом керує щось сліпе, дуже зле і несправедливе, яке, за деякими даними, є ще й богом. І таке на стінах туалетів бачив. Любов і все, що з нею пов’язано, це щось таке із серії числа 42. За фактом, під цим словом може ховатися абсолютно все, що завгодно, але у будь-якому випадку, всі будуть із розумінням кивати і посміхатися. Причому російській мові, наскільки я її знаю, не пощастило більше, ніж деяким іншим, бо в ній любов до супу з локшиною і любов до людини позначається одним словом. Педофіл, до речі, також дуже любить дітей. То чи є різниця між локшиною та збоченцем?

А якщо серйозно, то це питання для мене давнішнє і болісне. Коли я був дитиною, мене дуже хвилював цей аспект життя, я часто задавав його мамі, а також всім дядям і тіткам, що пробігали повз. Що таке кохання? А ви закохувалися коли-небудь? А як ви це зрозуміли? А що відчули? А вас кохали? А що треба робити, щоб у тебе закохалися?

На мене дивилися ошелешено, ніяково усміхалися і чомусь надовго зависали в роздумах. Я встиг вивчити і впізнавати цей погляд: спочатку веселощі (оце спитав хлопчина!), багато слів, що рвуться назовні, потім пауза і раптом задумливість. Після цього мені зазвичай клали руку на плече і починали довірливо мурчати, що тема така неоднозначна, об’ємна, що це потрібно відчути самому, за чужими словами мені незрозуміло буде… Хтось починав йти в нетрі філософії та метафізики (ось як я зараз піду), хтось жартував. Мій суто логічний та технарський мозок бунтував! Що за дурниці такі? Все можна пояснити і все можна зрозуміти, головне постаратися!

Незрозуміле вабить, відсутність інформації стимулює уяву, і моєю дивною дитячою мрією стало закохатися. Хотілося нарешті зрозуміти, що там за таємниця така, яку не обійняти мізками? І я почав читати. Потоки, ситуації, уривки історій, книги про кохання… Історії були різні, але їх єднало одне: недосказаність. Ну незрозуміло з цієї інформації, що за почуття таке дивовижне, не вистачає слів.

Чому так? Кожен з нас, кожен, хто живе і дихає в будь-якому світі, складається з унікальної комбінації стихійних елементів. Кожна клітина тіла схожа на хімічний елемент, що має свої властивості. У кожного є своя власна карта внутрішнього світу, яка чітко реагує на все і всіх, хто з нами стикається. Наше внутрішнє наповнення, наче хімічний процес, завжди прагне до різного роду реакцій з усім, з чим стикається. Тому кожен індивід, з яким ми контактуємо, змушує нас відчувати різні спектри емоцій та почуттів.

Один димут, підходячи до нас, викликає відторгнення, тому що наші внутрішні елементи конфліктують із його елементами та змушують нас палати роздратуванням. А другий з перших слів викликає усмішку і тепло, нам здається, що від цього контакту нам стало світліше і приємніше жити. Комбінацій сотні та тисячі. Буває, що хтось страшенно бісить, але при цьому до нього парадоксально тягне. А іноді ваш старий улюбленець так сильно змінюється всередині, що стає нестерпно огидним нам, навіть якщо раніше він був милий і приємний.

Кохання і будь-яке почуття з цього чуттєвого діапазону перебуває у владі або Венери, або її найвищого прояву – Нептуна. Саме Венера відповідає за процес тяжіння одного до іншого, і подальше змішування елементів. Венера відповідає за саму тягу між ними. Чим сильніший цей потяг, тим довше і міцніше проіснує новий елемент, створений із двох. А якщо злиття йде відразу на декількох рівнях, коли притягуються не 1-2 елементи, а штук 7-12 відразу, нас тягне до іншої істоти з такою силою, що розліпити ці елементи назад буває неможливо… Почуття буває і різної глибини: одне палає на фасаді психіки та системи, залишаючи все інше недоторканим, а інше чіпляє настільки глибинні струни душі, що стає боляче від цього занурення і дотиків до такого, чого й сам у собі не знав.

І як би ви не намагалися, ви не можете змінити свої почуття до іншого. Те, що ви відчуваєте, створене рівнями тонше, ніж найглибше розуміння «мізками». Вас тягне і відштовхує не тому, що хтось гарний чи потворний, а тому, що він наповнений тим чи іншим метафізичним синтепоном. Вид, ґендер, стать та інші особливості тут теж особливої ролі не грають. У системі ба-цзи цей принцип трохи описаний, але зовсім в іншому ключі. Що смішно, злиття ніяк взагалі не залежать ні від зовнішності, ані від даних того, з ким воно сталося. Не можна закохатися за логікою, як і не можна роз’єднати злиття, бо так захотілося. Бо ви рвете живе, причому в глибинній базі тіла.

Серед людей про кохання найбільше думали греки. Вони взагалі багато про що встигли подумати, перед тим як їхня цивілізація пішла на дно. І виділили 7 видів кохання, і, відповідно, 7 основних типів злиття двох істот. Ці терміни досить вдало описують процес, ними і скористаємося. В арамейському цих слів 12, але грецька система людям набагато ближча.

Філія – істинна любов, коли ми приймаємо саму суть іншого, беззастережно і повністю, і це злиття дає нам світле та радісне почуття. Така любов не пов’язана із тілесним потягом, а лише зі злиттям, що дає внутрішнє тепло. Любов, як прийняття іншого. Її відчувають до дітей, її відчувають до друзів чи улюбленої справи. Можна шалено любити каву, свіжі яблука та поезію Бродського, відчуваючи від них справжній кайф, тому що вони відгукуються всередині теплотою та задоволенням.

Ерос – Поверхнева любов-спрага. Це такий тип злиття, коли у вас гостро не вистачає якихось елементів, і ви прагнете їхнього заповнення від того, хто ними володіє. Це як спрага, коли ви бігаєте за носієм води, сподіваючись вгамувати її. Іноді це спрацьовує і ми отримуємо бажане, таке злиття часом навіть довго існує, але найчастіше воно згасає, коли ми «наїдаємося» тим, чого не вистачало. Тому що спрага ця – на фасаді, глибоко вона не простягається.

Агапе – Любов-спрага, але на глибині. Це вже вгамування глибинної спраги, коли відсутніх або слабких елементів багато і вони всі знаходяться на рівні найглибшого, потаємного та особистого шару душі. Цей тип чіпляє такі глибини, які в звичайному житті недосяжні, тому вгамувати цей голод дуже важко, ви прикипаєте до об’єкта всерйоз і надовго, він годує своєю присутністю саму суть вашої істоти. Агапе – це боляче і чудово одночасно.

Людус – Любов-кайф. Любов заради отримання задоволення, коли інша істота проходить «по верхах» нашої системи, викликаючи задоволення, бажання зайнятися сексом, але не занурюється в глибини нашої душі. З таким партнером добре, але довго це зазвичай не триває або приходить хтось з глибшим типом, або з’являються інші пріоритети. Саме в цьому типі народжуються нещасні дівчатка, яких не беруть заміж. З ними добре, але більше від них нічого не потрібно.

Сторге – Любов-злиття. Такий склад стихій у двох істот, при якому відбувається повний симбіоз елементів, 50 на 50. Таке почуття не досягає глибини, але цей пазл тримається дуже довго і породжує найстійкіші союзи. Така пара дбайлива і уважна один до одного, але може не відкривати своє дно, не пускати глибоко в душу.

Манія – Любов-одержимість і морок. Спотворений потяг, при якому злиття викривляється і затьмарює всі інші елементи особистості. Наприклад, коли отримувана під час злиття стихія настільки сильна і підпорядковує весь склад матриці, що поневолює всі рівні особистості. Це почуття, у якому решта світу згасає, він стає тьмяним і нецікавим, якщо улюбленої істоти немає поруч. В основному це боляче і закінчується погано. Наприклад, улюбленого ката можуть просто вбити, щоб припинити свої муки.

Прагма – Кохання-комфорт, такий собі friends with benefits, коли ви відчуваєте філію, але при цьому вам цілком чудово живеться разом. Не викликає глибокого злиття, але для комфортного життя цей тип ідеальний: його не кидає в бразильську пристрасть, але й не віддаляє холодом і байдужістю.

Кожен із цих типів доповнюється тисячами ноток та півтонів. Об’єкт може викликати дуже різні гами почуттів: від ностальгії («він так схожий на мого тата, якого мені не вистачає!)» і бажання обговорювати з ним оперу, до роздратування та агресії, коли спочатку б’ються, а потім бурхливо займаються сексом. Дивлячись, що і з чим у вас зливається і в якій пропорції. Саме це робить любов абсолютно унікальним почуттям, яке не повторюється і завжди дає неповторну гаму відчуттів. Саме тому його так важко описати словами…

Прозріння моє, до речі, було дууууже болючим… Закохався я у «ваші» 24, маючи вже пристойний досвід усіляких різних стосунків, у кожних з яких я прислухався до себе і думав – ну оце вже точно воно? Чи ні? Чи відчуваю я якийсь особливий трепет чи бажання бути з цією жінкою завжди? І сам собі боявся зізнатися, що ні, не відчуваю. Мізками вирішено, тілу приємно, соціальні церемонії дотримуються, а чогось не вистачає. Може я просто нікого не люблю?.. Або це кохання-зручність, таке комфортне… і таке безлике, коли на місці цієї може бути будь-яка, головне щоб роль свою грала правильно. І брала під руку, і посміхалася, і супроводжувала, і була вродлива так, як мені подобається. Чи це кохання? Не думаю. А чи можна порівняти любов до мами та любов до дівчини? І спробувати зрозуміти друге почуття, не відчуваючи його? На жаль, не можна. Тут і справді, поки сам не відчуєш – не зрозумієш.

А потім мене накрило щось, що роздерло мене зсередини і простягло якірний ланцюг із грудей кудись у простір. І назад. Ось це дивне почуття, що тебе тепер люблять, ти в комусь викликав реакцію… Твоє, таке звичайне і звичне тіло, обличчя, голос, все це тепер не дає комусь спокою.

Мені доводиться відчувати Агапе з нотками Манії, і це відчуття – не з приємних. Навіть просто укласти це у свідомості буває непросто. Знаєте, на що це схоже? На гнів і те, що ти раптом знайшов свою ногу. З’являється почуття, що ти все життя ходив з однією ногою, було незручно і важко, і раптом з’явився хтось, завдяки якому тепер ти ходиш на двох ногах. Стало неймовірно зручно і добре, і знову перевчатися на одну вже не хочеться ні в якому разі. І ось воно злиття, яке дає новий елемент усередині. Відчуття, що інший димут поруч доповнив тебе тим, чого не маєш. І коли він віддаляється… Так, ногу починає відривати з м’ясом. Ланцюг натягується, ти гарчиш від безсилої злості та болю, але покірно йдеш до своєї ноги. Куди ж без неї. І блаженний той, до кого ця сама нога теж відчуває потяг, інакше це почуття було б просто смерті подібне.

У цьому Манія надає нотки агресії цьому почуттю. Це дуже схоже на роздратування, навіть обурення. Ось ти йдеш вулицею, і раптом біжить хтось голий і починає волати дурниною. Перша реакція – шок, обурення! Та що він собі дозволяє! Як це можна! Починаєш озиратися в пошуках підтримки в оточуючих, і розумієш, що це зачепило тільки тебе одного. Ніхто більше не відчуває ні цієї магнітної тяги в Маніпурі, ні цього обурення, ні ноги цієї безглуздої…

Ніхто цього не бачить, бо їхнє нутро не реагує на того, на кого реагуєш особисто ти. Це твоя особиста, неповторна хімічна реакція, яка вплітається в саме життя. Хтось цього позбавлений, хтось пізнав лише односторонню реакцію та біль нерозділеного кохання, а хтось все життя щасливий і насолоджується взаємним почуттям. Аналогій краще не шукати, бо Венера має сотні тисяч відтінків.

Переклад Mylene Maelinhon (c) Ларгсаміель Маелінон \ Матеріал Archaic Heart