Асмодей

12. Асмодей: Гаряче серце Пітьми

Почнемо потихеньку розповідати про корифеїв та відомі імена. А то все якісь невідомі інферни. Мілко плаваємо, панство. Поговоримо одразу про Асмодея, не будемо дрібʼязковими. Заразом я розповім вам про корисну одержимість. Це стаття радше теоретична, у ній не буде конкретики, тому що істота такого рівня не те щоби прямо десь живе і щось їсть. Це не інферн і тим більше не антропоморфна істота, щоб от так просто взяти і розказати про нього від народження і до сьогодення. Але я спробую.
Я неодноразово писала про схему 13 стихій, основними та первісними з яких є Пітьма, Пустка та Хаос. Інші вже “дрібнішають” відповідно до появи з цих трьох і далі – одна з одної. І якщо уособленням Пустки є Дхумаваті (вона ж Мара, вона ж Альба, вона ж ще мільйон імен), то у Пітьми теж є своє обличчя. І обличчя це – Ашмодей. Він же Асмодей та Асмодеус. В усілякому разі на таке імʼя його знають люди вже багато тисяч років. Він – елементаль стихії Пітьми, її обличчя та втілення. Хоча “він” тут вельми умовне, тому що поняття статі у такого роду істот – у жодному разі не людське. Не можна сказати, що Мара – богиня і жінка, а Ашмодей – чоловік. Це величезна, гігантська істота, яка існує одразу у багатьох реальностях та ликах, багатомірне, без форми та плоті. Тим більше – без статі.

Така істота, верховна, персоніфікована Пітьма, згадується практично у всіх пантеонах і міфологіях, від Океанії до Болгарії та назад. Сотні імен, сотні облич, сотні тонн списаних папірців та стоси монографій, а стоїть за всім цим Ашмодей. Саме його імʼя утворене від авестійського Аешма Дева, що дослівно можна перевести як Бог Гніву. Взагалі слово “дев” дуже багатолика річ у ностратиці зокрема, й у філології взагалі. Праіндоєвропейське “дейвос” означає “сяючий”, а в авестійській мові має негативний окрас. Індійські та іранські деви – туди ж. Азербайджанські та башкірські діви – той же пантеон. Звідси утворена і купа європейських слів – литовське dievas, латиське dievs, пруське deiwas, германське tiwaz та латинське deus і divus, від якого пізніше походять англійські слова divine, deity, французьке dieu, іспанське dios та італійське dio. Словʼянський корінь *дів/див є продовженням загальноіндоєвропейського слова, а Бог ясного неба, основний бог індоєвропейського пантеону, на санскриті зветься Дьяус. Предивне слово, коротше. З довгою історією. Якщо коротко, то одні народи (як римляни, усілякі європейці, індійці) вважали девів хорошими і різними, а перси та Середня Азія – поганими.
Імʼя верховного дева Пітьми згадується у мільйоні джерел, таких як Талмуд (Ашмедай, Осмодай, Асмодее, Хашмедай), книга Товіт (Асмодайос, Осмодеус, Хаммадай), зороастрійські легенди та міфологія (Хашм-Дев), Арс Гоетія царя Соломона (Асмодей), семітська богиня Ашима (Біблія), і навіть персидський Ариман, якому підвладні усі деви – у той же степ… Словом, куди не глянь, а Пітьма всюди має обличчя та підозріло схоже імʼя.
Це все ви можете прочитати у Вікіпедії та іже з нею. А я ось сьогодні вирішила позвати на це імʼя і отримала дуже цікавий результат, на який навіть не розраховувала. Не раджу повторювати цей досвід у домашніх умовах, бо якщо дитина Пустки може поговорити із Пітьмою, то дитина людська може постраждати.
Коли люди говорять про одержимість, зазвичай мається на увазі, щось погане. І дійсно, бути поневоленим лярвою або якимось голодним бісом – та ще розвага, яка найчастіше закінчується цвинтарем або психлікарнею. Нижчі істоти ставлять нижчі цілі – поїсти. І вони їдять, багато. Вашу енергію, ваші сили, здоровʼя. Коли все це закінчується, вони починають їсти особистість, від чого вона буквально розсипається шматками. Діагноз – якась мутна шизофренія незрозумілої етіології.

З вищими все набагато цікавіше. Якщо на вас звертає увагу істота рангу божества чи вищого елементаля, це схоже на короткий яскравий сон. Знаєте, як часто буває уві сні – ніхто вам нічого не казав, а ви наче “знаєте” щось. Ось ви просто знаєте якусь інформацію таким чином, наче вона у вас була завжди і очевидна. Таким же чином на вас сходить і одержимість, і осяяння у ній. Істота, що не має мети вам шкодити, акуратно заповнює ваш розум, дає вам інформацію і мʼяко покидає вас. У такому стані дуже зручно щось писати та винаходити – ви наче опиняєтесь у початковій школі, і хтось пише вашою рукою. Не завжди це виходить звʼязно, але можна постаратися та видати яскраву ідею.

Що ж я сьогодні дізналася. Пітьма, як стихія, це своєрідний “первинний бульйон буття”. Якщо Пустка – це сута ідея без фізичного втілення, то Пітьма – це чиста матерія, яка не має ідеї та чіткої форми. Це як абсолютний, довершений матеріал, із якого можна виліпити усе, що душі завгодно. Пустка надає Пітьмі форму, Пітьма матеріалізує те, що є у Пустці. Ви спочатку малюєте щось в уяві, а потім робите це у реальності. Пітьми навкруги так багато, і вона настільки глибока й неосяжна, що це можна порівняти із спробою передати словами безмежність. Саме тому найголовніший елементаль цієї стихії – сутність без обличчя і голови, без особистості, будь-якої специфіки та полярності. Він просто є. Він був завжди. Як повітря, яке завжди навколо нас, хоч ми його й не бачимо, так навколо нас є Пітьма та її нескінченні форми, обличчя і варіації.
Не можна сказати, що вона погана чи хороша. Люди дуже полюбляють надавати оцінки та категорії всьому, і Пітьму зазвичай записують у “погані”, тому що люди – великі егоїсти, і полюбляють вважати поганим усе, чому на них звисока наплювати. Спробуйте якось у гострій формі відмовити людині, яка звикла загрібати усе чужими руками та їздити на чужих плечах. Ви одразу потрапите у “погані”, навіть у “жахливі”. Так і стихія Пітьми. Первісна, горда, величезна, яка пронизує кожну клітинку Всесвіту… Їй нема до вас справи, до ваших справ і проблем, вона не стане нікому допомагати або співчувати. Після вас прийдуть інші, і ще, і ще… Пітьма – талан обраних. Ця стихія ще більш специфічна, ніж Пустка або Тінь. Чиста стихія матеріального, вона буває жорстока, а її нескінченні обличчя доволі неприємні для людини, тому що людина не містить у собі цієї стихії, вона йому чужа та страшна. Як зіткнення із чимось абсолютно чужим та жахітливим – людина не знаходить у собі нічого, схожого на Пітьму, та шарахається наче нетопир.
З демонами ситуація інша. Будь-якого роду інферни – діти Пітьми та Тіні, хто як. Пітьма – їх основна стихія, це їхня рідна мати та їжа, це їх база, частково вони складаються із цієї стихії. Як натальна карта містить у своїй базі стихію Води, так карта демона містить величезний пласт чистої Пітьми. І на цьому фундаменті вони колись побудували цей світ і усю свою культуру. Саме цьому, околичними шляхами, Асмодея записали у демони, хоча технічно він – елементаль, дух і обличчя стихії.

Який він?
Це дуже приємна істота. Схоже на згусток щільної, теплої енергії, схожої на чорний дим, яка огортає тебе та несе кудись. Вона говорить по-різному, різними голосами, часто переходить на думкоформи та образи, її мислення неймовірно швидке та складне. Асмодеус настільки величезний, наскільки ми можемо уявити собі, наприклад, космос. От увесь. І складається враження, що він не просто поруч або стоїть за спиною, а що взагалі усюди, у кожній молекулі навкруги, у кожній молекулі є його частина. Він може зʼявлятися у будь-якій формі, він втілює образ, коли його звуть – у кожному випадку цей образ буде різним. Саме того він має стільки форм, і ще 500 разів по стільки ж форм наша історія не зберегла.
Чи можна працювати з Асмодеєм
Думаю, працювати з ним однозначно можна, але для звичайної людини це буде радше неприємний та травматичний досвід. Відчуття повної безпорадності перед тим, хто більше не тільки тебе, він більший за цю галактику. І коли ти розумієш, що цей велетень просто простягнув тобі кінчик свого нігтя і затулив цим сонце, то це достатньо важко осягнути мізками. Мене це захопило, а багатьох би це налякало. І я не дуже уявляю, як молодецькі сатаністи можуть йому щось там “наказувати”, припущу, що він ніколи і ніде не приходив на виклики сам. А якщо і приходив якоюсь своєю частиною, то закінчувалося це жалюгідно. Той же Соломон отримав від Асмодея дужих неілюзорних штурханів.
Ось якось так, хитко та безформно, але я описала те, що побачила сьогодні. Доки я усвідомлювала цей шматок інформації, я просто блукала містом, попиваючи каву та слухаючи музику. Люди мене явно цуралися більш, ніж зазвичай, навіть злякано шарахалися, хоча нічого особливого в мені немає. Але ця жива хмара навколо мене породжувала в них якійсь дикий первісний жах. Видно, таким же шляхом древні перси й відкололися від славної тенденції вважати девів просто дуже сильними та великими, а не поганими та злісними.
І дуже важлива інформація для тих, хто цікавиться демонологією. Буквально пряма мова. Асмодеус ніколи, ніде, ні у якому вигляді та формі, в ніяку епоху НЕ інкарнувався у фізичний світ. Це його слова. Він міг тут бувати, міг бувати у якихось людях або поруч з ними, але інкарнація такої істоти у людське тіло неможлива та безглузда у принципі. Тому, якщо ви бачите десь в інтернеті, людей, які величають себе цим імʼям (а я бачила 6 штук тільки у російськомовному інтернеті) – женіть їх поганим віником та сміливо насміхайтеся з самозванців.

(c) Mylene Maelinhon \ матеріал Archaic Heart

Перейдіть до

Король Беліал: Птах вдачі (Maelinhon) Астрологія: Живе чи Неживе? (Maelinhon)

Реклама

 

33 коментарі

Залишити коментар
  • Прекрасная статья, и как только такое необъятное огромное существо стало ассоциироваться с демоном похоти .—.
    Милен, Вы упоминали о персонификации Пустоты и Тьмы, а что насчет Хаоса? На ум невольно приходит пантеон Лавкравта с его Древними… но как по факту обстоят дела?
    А про страх взаимодействия с Тьмой… люди себя ценят очень высоко, и до последнего цепляются за свою личность, боятся ее потерять, раствориться в чем-то большем. При таком конечно психологическая травма обеспечена надолго.

  • Спасибо за статью. Очень познавательно. У меня тоже вопрос о персонификации Хаоса. Это Кету? И дайте , пожалуйста, ссылку на Вашу статью о 13 стихиях. Я ее читала и хотела себе сохранить, но не сделала этого. А сейчас найти не могу. Эх, ностальгия по старому троллдому, тому, что на синем фоне был… Все было сразу видно.

    • Старый тролльдом был на пхпББ, у меня от него прям глаз дёргался. На редкость неудобная платформа.

      Разве тут не удобно? Всё что было на главной – там и есть, просто “уезжает” дальше по страницам. Внизу главной есть странички, можно полистать.
      Вот она
      http://maelinhon.org/u-sin-13-elementov-polnaya-shema-stihij/

  • Милен, спасибо. Но у меня почему то не всегда отображается “облако меток”. А если и отображается, то текст очень бледный и становится нормальным только тогда, когда по нему водишь курсором. Не знаю почему. Сначала такого не было.
    Жду и надеюсь, что Вы напишите статью о Хаосе и его персонификации.
    С уважением…

    • Облако меток полное находится теперь слева – верхний левый угол, кнопка из трех полосок. Там полное облако висит в нормальном виде. Со страниц сейчас уберу.

      На самом деле, Хаосом пока не занималась, только точечно как-то.

  • Благодарю за ответ. Энергия Хаоса – я с ней работаю. Обращаюсь определенным способом. И конечно, было бы интересно Ваше видение.

  • Разве лик тьмы и элементаль это одно и тоже? Отждествление с безликой материей и отсутствие персонификации в описании сущности – это оскорбление. Что само по себе абсурдно. Статья неплохая, но очень много противоречий и нестыковок с истиной.

    • Эмм… Элементаль – это сущность, состоящая из определенной стихии, ее представитель и ее часть. У каждой стихии их очень много, но есть и высшие и главные. Можно ли назвать высшего ликом? В принципе, да.
      Я не вижу здесь противоречия и ничего обидного.

      • Так вот… Элементаль Тьмы – это сущность, воплощенная Тьмой. Голем по сути. Так как появление элементалей обусловлено взаимодействием двух стихий, а не одной. Тьма сама себя порождает при взаимодействии со Светом. Если не будет света, то смысл существования тьмы станет утраченным. Ибо Творение основа Сущего.
        А что касается вашего отрицания, тут вы сами себя кем считаете? Вы можете отличить иситину от лжи? По вашему разговор может происходить только в вашей голове, который вы сами себе сможете вообразить или исказить поступаемую вам информацию, выдав за истину собственную ложь. Вам можно доверять? То что вы описали в статье это показатель глупости и нарушения баланса в ваших энерго-системах. Милена, вы знаете стиль преподнесения информации названной вами сущности? Вы сами не уверены что ваше общение в контакте состоялось. Такой путаницы и хауса, а также слов в подмене понятий у Лика Тьмы, тем более у Верховного владыки не наблюдается. Другой уровень самокритичности.
        И вы, говоря так обожествленно об Асмодее посылаете на хер тех, кто косвенно или как-то иначе с ним связан, сами того не осознавая объявляете войну самому Асмодею (это указали в статье). Если вы ставите себе и заявляете другим такой жесткий фильтр, то Бог тоже не Творец, по вашим словам, и все кто говорит о нем также самозванцы и шарлатаны. Да религия несовершенна. Но и вы сами не в состоянии обличить ложь. Так как истину не ведаете. Услышали вы голос в своей голове, а может он не принадлежит Асмодею и не соприкосается с ним. Ибо вы сами смогли дотянутся только до того уровня, который доступен в вам в данный момент. Посылать и высмеивать каждого пришедшего, а вдруг вы с самим Асмодеем и столкнулись и ваше невежество может обернуться против вас.

    • О, один Аэшма нарисовался. Ждем еще парочку, посмотрим что они друг другу скажут.

      • *достает попкорн* Ну, в ВК пост висит уже много где, надеюсь, насобираем вязанку самозванцев, мне тоже любопытно. Зашла посмотрела страницу товарища. Столько пафоса, столько умных знаков… только вот паблик Киркорова в подписках изрядно портит впечатление. Представляю себе, сидит такой Асмодей и слушает “Зайка моя”…. Воистину инфернальное зрелище.

        • Я еще где-то встречала одну шизотеричку, которая утверждала, что она жена Асмодея… Вот где жесть

          • Меня очень напрягает ситуация, когда инкарнации и приближенные – все поголовно из книжки. Только известные имена, только известные морды. Где инкарнация Алициана? Вы спросите, кто такой Алициан и правильно сделаете! Или какого-нибудь нового лица, которое явно должно было появиться за столько то лет? А если говорить о прошлом, то только известные морды опять же, нет у нас реинкарнаций хороших, но неизвестных египтян. Кого ни возьми – каждый Тутанхамон, потому что иных имен того времени дурачок просто не знает.
            Если я говорю, что я инкарнация Лаорамаръи Хальтеримон, на меня будут хлопать глазами и спрашивать, а кто это? Ну не Асмодей, да, простите. Не так круто звучит. Зато правда.

            • а есть какие то проверки? ну там спросить как звали вашего дедушку, Асмодей??? х) х) х)

              • Я сама хорошо умею в демагогию, если надо. Юлить, “отвечать рядом”, отвечать нечетко, переводить стрелки на соседние темы и личности… Чтобы в случае чего, если приперли к стенке, потом сделать оскорбленное лицо и сказать – А где я такое говорила? Я такого не говорила, это вы додумали.
                И буду вроде как права. Но по хорошему если? Это же так низко, омерзительно и глупо… Не искать истину и простые ответы на важные вопросы, а запутывать еще больше. В условиях лавины информационного мусора, демагогия – худшее преступление.

          • Таких много… Зайдите просто вконтакт. Там жен кого-либо полно.. Учитывая, что с инфернальными структурами и Тьмой мало кто во истину сталкивался, и все фактически роются в шаблонах и стереотипах. В глубину никто смотреть не желает.

            • Знаете, чего я больше всего не люблю? Подхода к жизни под названием “Истина где-то рядом”. Многие близкие к эзотерике очень болеют на эту тему, буквально через одного. Типа, всё так зыбко, туманно, неоднозначно… И переносят эту муть и в другие сферы жизни. От чего и страдают, причем сильно. Например, не допускают четких, однозначных формулировок в обсуждении отношений.

              Неточность – корень всех проблем, я считаю.

              Есть объективная истина и субъективное отношение к чему то. И путать их ни в коем случае нельзя.
              Для меня это чёткое деление и четкая грань. И если мы говорим об объективных данных, то для меня или всё прозрачно и ясно, или никак. Я в принципе не рассматриваю варианты “нууууу, что то такое там есть, я не знаю…”. Тут или да, или нет. Или мы прекращаем этот бессмысленный трёп.
              Одно дело, что я ненавижу борщ, и он мне не вкусен, а другим нравится. Это субъективно и по разному. И совсем другое дело – четкая, объективная информация – вы Асмодей или нет? Тут не может быть двух мнений. Вы или да или нет, это объективно.
              А то начинается растекание мыслью по древу…
              В таро ещё часто такая проблема. Когда задают прямой вопрос – да или нет. Или хотя бы вероятные варианты. А в ответ начинается поток воды непойми о чем.

              • Вы сами видите что написано перед вами и я это подтверждаю. Мое ДА вы услышали. Продолжение диалога в ЛС через веб сюда заходить часто неудобно

  • Вы сами видите что написано перед вами и я это подтверждаю. Мое ДА вы услышали. Продолжение диалога в ЛС через веб сюда заходить часто неудобно

    • Ну что тут могу сказать.
      Судя по вашим рассуждениям в вашей группе https://vk.com/topic-90564859_34856962, разве что то что нет у вас реального ритуального опыта, и никогда не было.
      И соответственно опыта взаимодействия с Тьмой у вас тоже никогда не было.
      Иначе бы не писали столь шаблонно и стереотипно как пишите https://vk.com/topic-90564859_34856962. А вот именно это и есть узкое и шаблонное понимание. основанное на христианстве и диванной психологии. Так типичное для людей.

  • Тоже его видел, довольно жуткая штука, пугающая своей величиной. На каком-то отделении мозги уже начинают “свистеть” от невозможности осознать размеры.

  • Уважаемая Милен, спасибо за информаию, за Ваш сайт, это место, где можно с удовольствием почитать и получить ответы и озарения, как это произошло, несколькими минутами раньше.

    У меня с тьмой много ассоциаций, возможно это и не связано с Асмодеем.
    В период пограничья сна и яви, частенько с юного возраста меня посещают занимательные видения. Из пространства “тьмы” появляются существа, бывают страшно уродливые или наоборот не по земному красивые, такой красоты среди людей не наблюдается – очень симметричные и правильные черты – мужчины, женщины, старцы с бородами, юные лица, но они в основном размытые. Не пойму, правда, что хотят)), спрашивала не отвечают. Иногда, бывает, даже говорю, то не сегодня, спать хочется, пропадают.
    А с недавнего времени, фраз стали проскальзывать – достаточно четкие, язык не похож ни на один из земных – много шипящих букв, нежная речь, приятная мелодика.
    Я уже слышала подобную речь, одна белая магиня, так она себя называет, есть ролики на известном хостинге, на подобном языке с ангелами общается. Мне все смешно было, но потом, услышав подобное, я аж подскочила.
    Если у Вас есть информация, кто это, поделитесь пожалуйста.
    Вообще “обожаю” необъятность – иногда я ее всей своей сущностью, если так можно выразиться ощущаю, вспышки, похожие на слияние, я для себя это называю, связь с Абсолютом, хотя конечно понимаю, что Абсолют – это не та категория, с которой можно вступить в связь – во как завернула))).

  • ЧТО? Вот что за бред, а? Мой рост 3 метра, но не как космос! Мне вот интересно, где, и от кого вы это берете?

  • От смеха просто рыдала)) Очень похоже эмоционально-иронично. И смех в каждом слове. Вот по другому просто передать не могу свои ощущения от комментария вашего величества. Искренне. Несколько раз возвращалась чтоб прочитать, думала что ошиблась в ощущениях)
    А народ, видимо обалдел от неожиданности и непонимания ” Кто это?” Аплодирую)).

  • Хорошая статья, читала в книге и тут на сайте уже не один раз ( с первого раза зацепила поэтому и перечитывала , и не только)… И понимаю что до прочтения этой книги уже с Ним встречалась и знакомы (сравнительно 14 земных лет в этой жизни)…

  • Тёплый плотный чёрный дым, да. Нежные аккуратные объятия и сухое звонкое знание, без растекания по древу, внезапно возникшее в голове.
    Изумительный опыт, который до этой статьи мне было не с чем сравнить – как здорово, что я не одна 😍

    • Блестящие формулировки и констатации – по мне: вы описали свой подлинный опыт, не придуманный. В отличии от некоторых иных пейсателей.