Нейробіологія, Астрологія та Шизофренія (Maelinhon)

Це буде стаття-заглиблення у тему нейробіології з позиції метафізики та (частково) ведичної астрології. Простіше кажучи, за рахунок чого, з точки зору стихій і планет, виникають ті чи інші розлади поведінки та психіки. До буремної статті https://maelinhon.org/astrologiya-zhivoe-ili-nezhivoe-maelinhon/ задавали декілька таких питань, і мені здалося цікавим розʼяснити цей аспект окремо. В основному розглянемо шизофренію та схожі розлади потоків Місяця у натальній карті.

Планети і Мізки
Усі процеси у нашому житті підпорядковані планетарному впливу: кожен тип людей, кожна сфера життя, кожний колір, звук та смак, органи та системи, почуття та обʼєкти, все це буде для вас прямо повʼязано із тією чи іншою планетою у натальній карті. Оскільки саме планети породжують і контролюють потоки стихій, а із стихій побудовано у світі все. І ваші очі і дерево біля вашого дому.
У тонкому тілі людини є мільйони біологічно активних точок, які прямо повʼязані із планетами та стихіями, саме вони реагують на рух небесних тіл та їх потоки енергії, на що потім, вже вторинно іде реакція тіла щільного. І якщо розглядати відділи мозку як відображення стихійної схеми, то й кожний гормон і речовина у тілі також будуть працювати у “тонкій” парі, проявляючись емоціями та рухом. Коли ви не спите і зайняті справами – це серотонін (шишкоподібна залоза), втомилися і хочете спати – мелатонін. Реагуєте на інших людей, переживаєте почуття та емоції до них – окситоцин, фенілетиламін та вазопресин. Реагуєте на стрес – адреналін та норадреналін, кортизол… Цих речовин сотні й тисячі. Усім можна підібрати планетарні аналоги та відслідкувати відповідність функцій планетам та стихійним зрізам.

Мізки – врай цікава штука, яка радикально відрізняє людину від будь-яких інших видів, у тому числі тонких. Оскільки тільки у людини процес мислення проходить у мозку поряд із усіма і одразу нейрофункціями та функціями руху. Під час вивчення цього питання я думала, що планети мають чітку відповідність гормонам, але усе набагато цікавіше – стихії та принципи роботи планети чітко співвіднесені із базальними гангліям та хімією, яку вони педалюють через мозок. І коли я кажу “співвіднесені”, я маю на увазі те, що “клітини” і частки стихій цих планет будують відповідні відділи та їх функції у тонкому тілі людини. Простіше кажучи, у тонкому тілі є точки та меридіани, контрольовані Місяцем, а є ті, що під владою Меркурію. І коли планета змінює положення або входить у несприятливий аспект, її потік чіпляє “свої” відділи у тонкому тілі, від якого спотворення іде на щільне тіло. Чому так глобально? Тому що у тілі абсолютно все відбувається з подачі тонкої хімії тіла!
Кожен відділ мозку виконує купу функцій: виділення та оброблення нейромедіаторів і гормонів, оброблення та інтерпретація інформації, що надходить ззовні (зір, слух, нюх, розуміння тощо), розумові процеси, усілякі рухові та моторні функції… Словом, нічого із того, що ви робите, відчуваєте та думаєте, не обходиться без мозку, а значить – і без стихій. У мізках багато відділів, але із стихіями, співвіднесена тільки частина з них, інші знаходяться у підлеглому стані. У біології девʼяти грахам відповідають саме базальні ганглії (те саме що базальні ядра) головного мозку:

Місяць (Чандра) – гіпоталамус. Цей відділ повʼязаний із мисленням, емоціями та із фізіологічними відповідями тіла на емоції та думки. Він має добовий, місячний та сезонний цикли, контролює температуру тіла, поведінку та гормональні цикли різної частоти. Найголовніший гормон та нейромедіатор, який контролює Місяць – дофамін. Про нього поговоримо нижче.

Сонце (Сурʼя) – таламус – центральне місце у мозку та системі, навколо нього зконцентрована активність інших тіл та частин, як і Сонячна система обертається навколо Сонця. Таламус визначає основні характеристики виявлення свого “Я”. Сурʼя як управитель усієї системи, контролює усі інші потоки, а анатомічна структура таламуса навіть трохи нагадує корону.

Ці двоє, Сонце та Місяць, контролюють також і половинки мозку – ліву та праву півкулі, Інь та Ян полярності спектру потоків. Сонце – Ян-спектр, а Місяць – Інь-спектр. Тобто, відкритий та яскравий, логічний, чіткий, чоловічий проти темного, творчого, емоційного, жіночого. Вони ж – парні канали тонкого тіла.
“Логічні” супутники Чандри – Раху та Кету співвідносяться із Смугастим тілом мозку. Раху – голова, Кету – хвіст. Відділ Раху управляє рухом очей, орієнтацією у просторі та поведінкою, як такою. Його пошкодження призводить до божевілля та психозу, депресії, порушень координації та мови, здатності пізнавати та міркувати, а також – блокування сприйняття нового. Відділ Кету знаходиться у точці управління центральною нервовою системою, яка повʼязана із навчанням та емоціями. У патологіях цього планетарного вузла проявляється відчуття нереальності та дежа-вю (Кету – це потік стихії Часу, один з), візуальні та звукові галюцинації, деперсоналізація, параноя (у низці із Сонцем та Марсом), підвищені емоційність, релігійність та фанатичне моралізаторство, відсутність почуття гумору. За пошкодження нейронів у смугастому тілі припиняється вироблення дофаміну, який у тому числі відповідає за рухові функції у людському організмі, а це – хвороба Паркінсона, різноманітні хореї та мимовільні рухи та мовлення. Наприклад, синдром Туретта.

Сатурн (Шані) – лушпина (putamen латиною – путамен). Аналогічно структурі потоку Шані, “його” відділ має чорний колір та знаходиться далі усіх від “сонячного” відділу мозку. Маніфестація Шані – слуга, а путамен працює саме, як слуга: він приймає накази та сигнали від інших відділів мозку та точок тіла, а його робота напряму повʼязана із руховою активністю. Він може обмежувати чи перешкоджати сигналам до гангліїв, відповідно – руйнувати рухову активність тіла та провідні сигнали та функції. З точки зору біології, лушпина виробляє ГАМК (гамма-аміномасляна кислота), енкефаліни, речовину Р та ацетилхолін, і контролює їх через серотонін та інші нейромедіатори. Також цей відділ напряму рулить обробленням дофаміну.

Меркурій (Буддха) – субталамус. Супутника таламуса – субталамічні ядра, які із тонкого боку контролюються Меркурієм, що обертається навколо “Сонця”. Меркурій дає мозку здатність до розрізнення та інтерпретації інформаційних сигналів від інших відділів мозку та його кори, звʼязує їх в одну систему. Впізнаємо Буддху. Патології, відповідно, повʼязані із водою та звʼязком усього воєдино. Наприкад, нецукровий діабет (багато пʼємо – багато мочимося), безпричинні стрибки температури у різні сторони, патології на кшталт хвороби Кушинга та інші неприємні речі. Ще при порушеннях роботи меркуріанської частини мозку у людини поверхнева, погана памʼять, прогалини у якій він заповнює видуманими образами і сам у них вірить, а також неглибоке, плоске мислення. Такі люди скачуть із одного на інше, не можуть ні на чому зконцентруватися, відволікаються… Меркурій – дуже швидка планета, а мізкам треба все ж таки трохи більше часу на сигнал.

Венера (Шукра) – чорна (привіт, Пітьма) речовина мозку (або чорна субстанція, або pars reticulata). Pars reticulate – це сітчаста бліда структура, яка працює із контролем дій та лімбічною ситемою, яка контролює інстинкти, емоції та побудову поведінки людини. Усі патології Венери так чи інакше призводять до втрати плавності та контролю у житті: контролю руху, контролю думок та їх приорітету, здорової плавності руху тіла. Хворий робиться смиканим, у нього все трясеться (у тому числі і мізки і думки), думки скачуть та зʼїжджають з глузду, гормонів то нема, то надлишок. Також це дає емоційне та психічне загрубіння, емоції стають різкими, грубими та вуглуватими.

Гуру (Юпітер) – бліда куля (globus pallidus). Як і Юпітер, його відділ є другим за віддаленістю після Шані від Сонця. Бліда куля мозку діє як інструктор або вчитель, створюючи ситуації для дії, що відбувається. Простіше кажучи, співвідносить те, що ви хочете отримати із тим, що ви вже знаєте та робите. При патологіях Юпітеру, його маленький глобус породжує фанатичне та зациклене мислення, коли неможливо вийти за рамки системи або догми, усе життя підлягає правилам, до абсурду. О, добридень ОКР (обсесивно-компульсивний розлад)!

Марс (Мангала) – Pars compacta (Складова чорної субстанції) та мигдалеподібне тіло (або мигдалина, або амігдала). Невелика структура червоного кольору, яка управляє рухом та активністю усієї системи, і яка надає імпульс для тої чи іншої активності. При ураженнях цієї структури буйним цвітом квітнуть розлади, повʼязані із страхом та відчуттям небезпеки, відсутністю ініціативи, жахом перед початком нового та загальна психоємоційна слабкість, неадекватні реальності.

Чандра та шизофренія

Найцікавіший нейромедіатор, на думку метафізики – це дофамін, і король його – Чандра. Саме вони відповідають за розлади психіки усіх видів. Давайте розглянемо цей аспект погибелі мізків детально.
Стаття про роботу Чандри та стихію Часу: : https://maelinhon.org/chandra-ketu-i-rahu-future-in-the-past-maelinhon/.
Нейромедіатор дофамін є, у широкому сенсі, гормоном мотивації, саме він забезпечує відчуття інтересу до чогось та задоволення від результатів своєї роботи. Його вироблення налагоджується у глибокому дитинстві, коли ви навчаєтеся завʼязувати шнурівки та доносити ложку до рота. Саме його вироблення мотивує тіло досягати – воно отримує дофамін, як конхвєту, зароблену працею. Ви робили, робили, переривали, старалися, і мозок, як віслючок за морквою, біг за примарною склянкою своєї улюбленого гормонального кайфу. І ось, ви досягли: дійшли, доробили, вийшло, віднайшли потрібне, зʼїли бажане.. І ось цей кайф, коли ви нарешті поклали до рота бажаний кусень, викликається у вас саме дофаміном. Спалах задоволення кОпає й усю іншу систему – за нею постають гормони радості та щастя, тіло розслаблюється, і вам добре.
Дофамін бере участь у величезній кількості процесів, у тому числі й у русі – мускулів, тіла, розуму, він штовхає рухатися, намагатися та здобувати. Діти, за яких усе робили батьки (- Ой, давай я сама завʼяжу, а то ти дві години будеш порсатися!), зростають апатичними, їм нічого не хочеться робити, та їм навіть не хочеться нічого хотіти. Збитий шлях “захотів-здобув-відчув кайф”, тому що у їхньому ланцюзі оце “захотів – прийшла зробила мама – дофамін не виробився-більше нічого не хочу”. Настає депресія, апатія, ніщо не викликає бажання хоч би встати з ліжка. Уся активність або вгасає, або зміщується у голову.
Чим частіше ви робите ту чи іншу дію, тим менше дофаміну воно викликає – нам надокучують старі книги, стара активність та оточення, обридлі люди, сто раз скуштована їжа… Бачимо чіткий алгоритм переходу від Раху (нове) через Чандру (зараз) у минуле (Кету). Минуле нас турбує рідше, коли ми психічно здорові, тому що мозок охочіше реагує на нове. Що підкріплюється гормонами.
А ось патологія навпаки цієї системи – увесь спектр шизофренії. А це – парафія Місяця, з будь-якої точки зору. Саме там психіатрія повʼязана із геніальністю.

Що ж відбувається у тонкому тілі шизофреника? Місяць відповідає за емоції та мислення, сам процес зародження думок, образів в уяві, їх інтерпретацію та емоційний відклик на них. Спочатку ми щось уявляємо, тонке тіло реагує на цей потік, за тим – він “запалює цей потік”, услід – він “запалює” біологічно активні точки ефірного тіла у районі гіпоталамусу. І щільне іде за тонким: гіпоталамус починає реагувати дофаміном лише щодо означеної теми чи думки, інші залишають його байдужим. Насправді людина фіксується на одній ідеї та ні про що інше не може ні говорити, ні думати, уся його мотивація направлена на ту проблему, яка гормонально та стихійно підкріплена.

З моїх особистих спостережень, під час шизофренії найчастіше за все порушується звʼязок Місяця та Раху, який відповідає за сприйняття майбутнього та нового: шизофреник нездатний придумати або прийняти нове. Зовсім. У нього виключена така опція. Уся його розумова діяльність тільки без кінця перемелює старі дані, імена, вже прочитане та чуте раніше, і з цього вінегрету вибудовує “нові логічні історії”, замінюючи ними нормальну тягу до нового та незвіданого. Людині притаманно цікавитися новим, переключатися на нього та вивчати, доки є інтерес, це тяжіння забезпечене Раху у натальній карті та здоровою втомленістю від старого та набридлого, що вже не викликає ні сплесків дофаміну, ні бажання туди дивитися.
До речі, він же часто-густо відповідає за почуття гумору, тому шизофреніки дуже, ну дуже серйозні. Вони не в стані тонко обігравати та шуткувати (особливо на хворобливу тему), вони можуть висміювати, але не іронізувати. Іронія – це почуття мʼяке, тонке, вишукане, це зріз Раху та Венери, а гумор – це рятівне коло для психіки, яке дозволяє їй обминати хворобливі теми та не ранитися. Шизик завжди серйозний, як морда кота, що справляє фізіологічну потребу.

Раху вбитий, і хворий завжди дивиться назад, у потік Кету. Ой, добридень посттравматичний синдром! Якщо ви попросити такого хворого придумати коротку історію із цілком і повністю видуманими героями і даними, у нього буде історія кохання Білосніжки та Франкенштейна, що відбуватиметься у відомому йому місті. Не вийде у нього придумати історію небачених спинохвостих зофопупусов на імʼя Марджун а Рамасяй, які збирали шмеклі, набаченого вами кольору. Їхні історії завжди побудовані на старому. Прочитані книги, відомі їм імена та події, почуті історії – уява та ментальний стан шизофреника вариться сугубо у минулому та видає нові потворні конструкції із того що має.
До речі, так дуже легко відрізняти шизофреників від здорових та адекватних майстрів: у здорових ви завжди бачите щось нове, нові ідеї, нові думки, незнайомі імена… Навіть старі історії здорова психіка може розглядати із нової точки. Навіть неправильна, але нова думка – це ознака здоровʼя. Шизики завжди пережовують старе. Потім інші шизики беруть пережоване і знов його жують. Так виходить бібліотека езотеричних трактатів! ^___^
Приклад. Закоротило людину на думці, що якійсь злі сили йому шкодять. Ну от наприклад навіщось (а навіщо, до речі?) шкодять, псують, вампірять його тощо. І усі думки починають водити хоровод у потоці енергії Чандри. Будь-які події, імена, обʼєкти, все логічно підстроюється хворим розумом під основну бридну ідею, яка, єдина, викликає гормональну відповідь тіла. Йому нецікаво думати про щось інше, не пре. А от у 800й раз на тиждень пережувати думки про підступних ворогів та тайний уряд – це вау, це пре. Переконати їх у чомусь неможливо: виключений потік Раху, і нова інформація просто стікає по мізках, не затримуючись у них. Зате старі дані знов і знов внизуються у логіку основної ідеї.
А коли немає нової інформації, то стара поступово перетворюється на фарс, наче хтось зʼїв їжу, перетравив, а потім знов зʼїв перетравлене, і так по колу… Із часом інформація стає крихкою, втрачає навіть умовну логіку, а стомлений запалений розум починає рушитися: мислення стає смиканим та пласким, емоції згасають, а від глобального гормонального збою починає боліти вже щільне тіло. Зʼявляються усілякі дригання кінцівками, неконтрольовані процеси тощо. Найчистіша біохімія з цікавим тонким джерелом, так?

Всі ці процеси глобальні, тобто потік Місяця є первинним пунктом розладу, а надалі цей процес поглинає усі відділи та системи тіла. І ось саме тому, шизоньку хіроманти дивляться на пагорбі Місяця, а не тому, що так сказав дядько Хіро. Розлад може змішуватися із іншими потоками, набуваючи форм та видів, забарвлюючись у потоки інших стихій. Патологія Сонця=параної: Я – пуп Землі, увесь світ проти мене, усі хочуть мене обікрасти та нашкодити, всі думають тільки про мене і усі події навколо повʼязані зі мною! \Я нікчема, напісяйте мені на голову, нічого іншого я не вартий. Патологія Марса=афекти та жорсткий психоз\Апатія, страх, забиття у куточок із сльозами, а також – біполярні розлади, коли потік Місяця колихає від одного аспекту Місяця до іншого. Патологія Юпітера= догматичне мислення, неможливість вийти думкою за рамки ухвалених засад, наприклад релігійного чи морального. Як домашнє завдання – подумайте про патології Сатурна щодо Місяця.
Я не полюбляю вислів, що думки матеріальні. Людям подобається так думати, тому що це надає їм ілюзію контролю подій. Це дурниця. Але, от матеріальність думок щодо фізіології та тіла – річ цілком собі відчутна та реальна, навіть така, що лякає. Як говориться, психів дуже і дуже багато, їх так багато, що вони завжди десь поруч, настільки поруч, що деякі навіть – ви.

Mylene Maelinhon (с) \ матеріал Archaic Heart