Рід: наглядач, якого немає (Maelinhon)

Студент сільгоспу здає зоологію, але вивчив на іспит тільки будову блохи. Ну тягне він квиток – там будова собаки.
– Собака – тварина на чотирьох лапах, вкрита шерстю. А в шерсті водяться блохи…
І далі про бліх усе що знає. Викладач:
– Гаразд, гаразд. Розкажіть нам про будову корови.
– Ну, корова, це тварина на чотирьох ногах, харчується травою, вкрита шерстю. А ось у шерсті водяться блохи…
– Гаразд, досить. Розкажіть нам тоді про будову риби.
– Риба живе у воді, шерсті в неї, звісно, немає, але от якби вона в неї була, то в ній обов’язково водилися б блохи…
(с) Старий анекдот

Ви помічали, що за останні десятиліття не з’явилося жодного нового прислів’я? Я помітила тільки одне, і те в американців: якщо в людини постійно в руках телефон, але коли ви телефонуєте, вона не бере слухавки, краще не спілкуйтеся з цією людиною. Примітивно, мда, ну хоч щось. Пропоную ввести в ужиток ще одну: “Із чим би ви не прийшли до чаклунів, вони знайдуть проблему або в негативі, або в Роду”. Або в негативі в Роду. Або в родовому негативі. Негатив у родових каналах.  Рід у негативі. Українська мова багата на варіації порядку слів, тому діагнозів буде багато, але вихідних проблем найчастіше тільки дві, причому обидві (!), на моє глибоке переконання, не є джерелом проблем узагалі.

Енергетичний негатив спокійно собі існує в тілі роками, від нього трошки хрінувасто в плані самопочуття, але на події він майже не впливає. А ось рід! …теж не впливає. Так-так, я про ті самі страшилки про галереї злісних предків, які нібито пильнують кожен ваш крок, щось там перекривають, вирішують, роблять із вами, карають і заохочують. Якась така вимальовується моторошність, схожа на боженьку, який вдень і вночі пильнує, як ви живете, що їсте, що думаєте і так далі. І залежно від цього, роздає то пряники, то по голові.  У психології така параноя найчастіше розглядається як інфантильність і неготовність нести відповідальність за свої вчинки та рішення, а також повна неготовність приймати події та зміни, особливо неприємні. Завжди простіше заявити, що це не ти порішав, тому все вийшло погано, а за тебе порішали. Боженька, батьки, вищі сили, рід, та хто завгодно, хто не ти сам. Менталітет 4-річної дитини в тілі сорокарічного шкета. Але це – вкрай зручна концепція для тих, хто заробляє на чищеннях і маніпуляціях із тонким: хоч би яка проблема мучила людину, чи то алкоголізм, чи то безгрошів’я, чи то проблеми з приготуванням борщу, все це списується то на прабабусю, що чаклувала, то на аборти молодшої сестри брата тітки дідуся, якої ви в очі не бачили… І чиститися, чиститися, чиститися!  Не безкоштовно, звісно.

Давайте розбиратися. Чому роду не існує в наші дні і чому 9 із 10 “діагнозів” про нього – шарлатанство. Бо у будь-якого явища, якщо припинити істерику і відкрити очі, є МЕХАНІКА. Є механізм, за яким це явище працює. І якщо цей механізм вивчити, то користуватися магічними техніками стає набагато зручніше, а події навколо набувають логіки, втрачаючи містичний шарм. Я наведу вам три факти, з яких ми потім складемо дуже цікаву картинку.

Факт Перший. Існує таке цілком відчутне, конкретне і робоче поняття, як егрегор сім’ї. Егрегор, нагадаю, це така “операційна система”, що об’єднує користувачів, пов’язаних якимись узами або інтересами. Наприклад, усі любителі творчості Баха складають єдину сітку в тонкому плані, і, включаючи Баха, вони долучаються до цієї сітки на той чи інший час, отримуючи енергообмін з іншими людьми. Так ми отримуємо заряд енергії від музики, хобі, причетності до тих чи інших структур інтересів, влади, політики, релігії тощо. Так працює егрегор.

Сім’я – поняття набагато дрібніше, ніж творчість Йогана Себастьяновича чи політика, і об’єднує воно людей, які пов’язані кровними та шлюбними узами.  Простіше кажучи, дуже невеликий список людей, які складають сім’ю, і справді пов’язані метафізично, тобто, люди впливають одне на одного під час спілкування і навіть просто перебуваючи неподалік. Важливий момент: якщо людина буквально відсутня у вашому житті, її вплив переймає будь-який заступник, наприклад, у позиції батька перебуває спортивний тренер або вчитель. З метафізичного погляду, на вас дуже сильно впливають: а) ваші діти; б) батьки, брати й сестри; в) прабабусі-прадідусі, тобто ті люди, під яких у вашій натальній карті є клітинка й позиція впливу за генетикою. Я підкреслю: ваші стосунки з цими людьми можуть бути будь-якими, це не має значення. Злиття, зіткнення і реакції елементів не завжди безпосередньо пов’язані зі стосунками: ваша палко кохана матінка може вас виснажувати, просто перебуваючи поруч, а ненависний дід вас живить, тому що такий ваш зв’язок із ним.

Все, на 2-3 поколінні вплив закінчується, причому карма і вчинки цих людей вам загалом до лампочки: прабабуся могла хоч живцем їсти немовлят, це ЇЇ карма, яка буде впливати строго на її наступне життя. На вас прабабуся впливає тільки тим, що у неї був діабет і у вас є ризик його появи. Слов’яни й азіати пристрасно люблять колективізм, але від цієї онкології краще відвикати, бо в тонких питаннях і кармі – кожен сам за себе.

Факт Другий. Існує реінкарнація, під час якої кожна людина проходить багато різних шляхів, очищаючись і все більше усвідомлюючи себе як окрему одиницю, стаючи Особистістю, а не просто одним пікселем у безликій масі мільйонів. Під час цього процесу людина своїми вчинками ніби закладає натальну карту наступного життя: весь її баланс і дисбаланс переноситься в карту планет наступного народження, яку створює Сатурн. Простіше кажучи, усі ваші вчинки та їхній баланс працюватимуть не зараз, а протягом сотні-двох років. Ви, наприклад, допомагали багатьом людям і тваринам, витрачали на це час і гроші, але при цьому були жорстокі зі своїми власними дітьми. Сатурн підводить баланс плюса і мінуса, створюючи ваше нове життя таким, щоб ви могли виправити диспропорцію. Наприклад, самі народитеся в сім’ї жорстоких батьків, але водночас сім’я буде заможна, щоб урівноважити ваше випробування позитивом. Бабусі, дідусі, мами, тата, діти – це лише антураж, який закладає ваші випробування і плюшки. Цих людей кармічна машина підбирає для вас з усього світу так, щоб зійшовся баланс. Сатурн буквально шукає “в базі” таке місце, де буде “90% грошей, -5% мама, 46% тато, діабет і генетика з високим зростом”.

Коли людей загалом на планеті було мало і жили вони щільним особняком однієї народності та фенотипу, душі, як правило, перекидалися в межах однієї території. Тому що цикли життя не були довгими і якихось складних справ люди не робили – потрібні параметри можна було знайти в одній родині. У якомусь 5 столітті до н.е. ніхто не створював атомних бомб, не вбивав і не лікував сотні мільйонів людей, не мав впливу на весь світ, словом, сфера впливу кожної людини була мізерна. А отже, і далеко ходити за потрібною схемою не треба. Навіть царі та інші правителі найчастіше ковбасилися у себе в регіоні, тому всі нові життя відбувалися там же.

Так працював Рід: усі в усній формі пам’ятали галерею пращурів, яка до того ж іще й була активна щодо егрегора родини. Прадід помер, але його всі пам’ятають і його зліпок спокійно жив поколіннями, впливаючи на сім’ю, в якій він через 20 років і реінкарнував назад. Дивіться, а в малого то очі один в один як у прадідуся!

Але!

Факт Третій. Існує такі дві стихії, як Пустка та Ніщо. Стихія Пустки – це тонка форма чого завгодно, яка ніби проростає в реальність, доки її щось наповнює. Пустка – це виворіт світу, його 3Д модель, яка пізніше проявляється появою людей, об’єктів, подій та іншого. Для Пустки немає великого значення, чи існує щільний об’єкт, достатньо, щоб він існував у чиїйсь голові. Ми всі прекрасно знаємо, що героїв якоїсь книжки або фільму не існувало в реальності в описаному вигляді, що вони тільки й існують що в уяві, а в кіно їх за гроші зображує стороння людина. Але це не заважає нам виявляти почуття до тих, кого немає. Ми любимо і ненавидимо персонажів, ми сумуємо за нашими мерцями, ностальгуємо за місцями, яких уже немає. Це – Пустка.

Пустка – це одна з парних стихій, простіше кажучи, у неї є антипод – Ніщо. Тобто, об’єкти, яких немає, або ВЖЕ немає у вашій реальності. І всі об’єкти у світі нескінченно перекочуються з Буття в Небуття, з Пустки в Ніщо. Люди, які жили в якомусь будинку в Італії в 14 столітті для нас із вами – Ніщо. Будинку вже немає, людей немає, ми не знаємо їхніх імен, навіть не припускаємо, хто це був, значить цього явища в нашому Всесвіті немає.

Жінка завагітніла – в її голові вже склався образ майбутньої людини, її дитини. Її поки що ніхто не бачив, ніхто не знає яка вона, але мати вже мріє про її життя. Вона з’явилася в зрізі Пустки. Вона народилася, проявившись у реальності. Жила якесь життя, чогось досягла, потім померла. Припустимо, померла вона у 16 столітті десь, втопилася в болоті. Через 100 років про неї вже ніхто не пам’ятає – могили немає, спадкоємців не залишила, душа пішла в реінкарнацію, а зліпок особистості тієї людини повністю розчинився і став Нічим. Її не пам’ятає жоден живий, про нього немає інформації або записів. Він зник, не підкріплений енергією живих.

Для єгиптян найстрашнішим покаранням було стирання імені покійного і вбивання пам’яті про нього, саме тому, що єгиптяни були дуже жваво обізнані в ції механіці, і знали, що мертві живі, доки про них хтось пам’ятає й живить через Пустку. Нехай у написі, нехай у словесній формі, але їх пам’ятають. Назвіть мені будь-якого свого предка з 1654-го року. Опишіть мені його зовнішність, побут, ім’я? А тепер поставте собі просте запитання: яким чином людина, яку НІХТО не пам’ятає, впливає на ваше життя? Сидить пильнує, допомагає, карає? За рахунок чого вона живиться? Та вона пішла зі світу разом з останнім, хто її забув! Як і всі ваші предки до нього. Тонка структура, звісно, міцніша за щільну, але зліпки особистості не живуть сотні років, так буває у вкрай рідкісних випадках, якщо ваш предок – фараон або який-небудь Арістотель, чиї імена дійшли до наших днів. У 99% із нас таких предків немає, а отже, їхній вплив на щільному рівні обмежується крупицями генетики, які могли залишитися після всіх змішувань, а на тонкому вплив взагалі відсутній. На вас впливає егрегор сім’ї, і то в ньому 6 клітинок, а не 600…

Хохма в тому, що любителі роду, неоязичники, віккани та інші фанати поклоніння предкам, не усвідомлюючи цієї механіки, намагаються взаємодіяти з “предками”, які давно розчинилися й пішли на десятки життів уперед. Тобто, вони цих предків в очі не бачили, по іменах їх не знають, у сім’ї їх ніхто ніколи не згадував і не вшановував, але вони ЧОМУСЬ зобов’язані на вас впливати. Причому впливати активно! Їм підносять дари, їм моляться, їх про щось просять, їх звинувачують у впливі, але без імен. А далі все банально. Підношення, залишене без конкретики, майже завжди зжирається місцевими бісами. Бо нічиє. Ось і весь ваш “славний рід”.

А тепер із цих трьох фактів ми будемо згортати пуделя.

Зараз на землі живе майже 8 мільярдів людей. Живуть вони тут уже добрих кілька десятків тисяч років, отже, реінкарнаційних ліній існує якесь невимовне словами число. Уявіть, СКІЛЬКИ варіацій карми мав наштампувати Сатурн тільки за останні років 200? А враховуючи, що життя нереально ускладнилося і збільшило масштаби, стало неможливо підбирати локації для новонароджених в одному і тому ж регіоні. Люди стали мігрувати сотнями тисяч, люди винаходять водневі бомби, розгортають світові війни, є люди, яких знає буквально кожна людина на Землі. А особистість, яку знає весь світ і яка змінила хід історії, вже навряд чи реінкарнує в рідному селі й залишиться там копати картоплю. Або людина, яка живе останні життя після сотень реінкарнацій. Вона надто складна, щоб народитися в тому ж роду! У неї надто заплутані зв’язки й баланси, щоб вона знову народилася в тому ж колі людей. Її доведеться переміщати в набагато складніші умови, і народитися вона може на іншому краю Землі, в іншій країні, в іншому народі. Тому що тільки там були потрібні Сатурну умови. Усе, Рід перервано в першому раунді. Залишається тільки генетика, але вона чітко працює лише покоління-два, далі йде лютий рандом.

І тут уже доводиться визнавати, що все ваше життя – результат ваших власних рішень, іноді з далекого минулого. І ніяка прабабка часів Царя Гороха вам жодних бід не влаштовувала, зважаючи на відсутність самої прабабки в будь-якому зрізі реальності.

Кожна людина, доживши до 2020 року, може мати в анамнезі до пари сотень життів, і реінкарнаційна історія її заплямувала, найімовірніше, половину земної кулі, сотні родин, тисячі й десятки тисяч людей. За скромними підрахунками, за всю історію Землі, на ній жило приблизно 107 мільярдів людей. Відсотків 95 з яких до теперішнього часу вже нікому невідомі, а значить – забуті й розтанули, як особистості. Немає імен, не висить у вітальні десяток портретів. Додамо до цього епоху вселенської еміграції, коли люди переселялися до США, коли в Радянському Союзі мільйони людей переселяли за тисячі кілометрів, змішуючи це людське вариво генетики і крові… Та й просто міграції народів. Ви уявляєте собі масштаб відірваності нас із вами від такого домашнього і лампового явища, як рід? Немає ніякого роду. Давно вже немає такої одиниці в тонкому плані й тонкій генетиці людини. Є сім’я, є зв’язки з нею, але ці зв’язки прораховуються без жодної містики в будь-якому калькуляторі натальних карт.

Ми відірвані від землі предків, усі ми. Зараз майже не існує чистих народностей, ми всі – результат вікового змішання одних з іншими, причому і по тонкій лінії, і по щільній. Ми відірвані від пам’яті про предків – портрети пра-пра-пра-пра-пра-пра-пра-прабабусь висять у одиниць, і то в Букінгемському палаці, а не у вас у хрущовці. Ми відірвані від релігій і знань предків (спасибі монотеїзмам). Ми – давно вже самі по собі. І ні, це не погано, селекція та еволюція видів – це прекрасно, просто вона дещо суперечить даним зі старих, запилених книжок, які так люблять панове шизотерики. Як студент з анекдоту про сільгосп, вишукуючи будь-яку шпаринку, щоб приплести туди єдину даність 870го року актуальності, яку він знає – рід. А далі – хоч трава не рости, головне щоб за чистку від прабабчиних абортів платили.

(c) Mylene Maelinhon \ Archaic Heart

Переклад Rubimoon_lv