Махавідії: Ма Дхумаваті

Нещодавно мені трапилася книга одного американця, написана на дуже нетривіальну тему: пра-пантеон Індії і Десять Махавідій. Хороша книжка, докладна, наскільки може бути докладним напів-академічне видання. Десь у кінці, ледве не у висновках, автор із великою обережністю розказує, що говорив із одним настоятелем храму в Індії і поставив йому питання про те, ким одна одній доводяться Махавідії. І той (із не меншою обережністю) сказав, що на його думку – сестрами, але ніяких джерел, упаси боги, немає і посилань він надати не може. Сам американець теж дуже тихенько, пошепки, підбираючи слова, допустив, що так, таке може бути. Але це не точно, і він нічого не стверджує.
Поговоримо не пошепки? Мені б хотілося зробити цикл статей про махавідій, як про клас божеств в індуїзмі і за його межами. Тільки, як звичайно, закривши книжку і відкривши Аджну. Почнемо із найстаршої і особисто мені найбільш приємної, а саме – МаДхумаваті, богині-вдови, богині Пустки, усвідомлених снів і богині, що перетворює все на ніщо. Вона з’являється у багатьох пантеонах Землі, у багатьох давно забута. Слов’яни знають її під ім’ям Мара, а у Китаї під ім’ям Сімінг.
В мережі інформація про Дхумаваті достатньо мізерна і завжди явно негативно забарвлена. Потворна стара баба, що сидить на погребальному возі у білому сарі і з вороном на руці. Або ж верхи на вороні. Символізує смерть, відчуження від всього мирського, її закликають для позбавлення від чогось непотрібного, прийняття тяжкої інформації (наприклад, прийняття себе або своєї втрати), переживання лиха і руйнувань життєвих сфер. Коротше кажучи, ця богиня активізується тоді, коли у людини розвалилсося все життя і вона залишилася один на один із своїм горем і самотністю. Нерадісна якась символіка, але глибше неї ніхто не копався, навіть індуси, що парадоксально. А не маючи об’єктивної інформації, вкрай важко займатися садханами і закликами… У випадку із Дхумаваті важче вдвічі, тому що нерідкі випадки, коли людина зверталася до неї з однією проблемою, і,  насамкінець, втрачала взагалі все. Вона рушила його життя до самого фундаменту. Я знаю таких людей і не одного. Чому так відбувається?

Дхумаваті – богиня стихії Пустки, її уособлення і головний елементаль, а Пустка творить у житті людини абсолютно все – лінії ймовірності, долю, втілює бажання і приводить на лінію життя інших людей. Вона закладає сам фундамент людського тіла і буття, а потім тільки зрідка втручається у життя на магістральних, зумовлених долею поворотах. Все інше людина робить і вирішує сама – з ким їй бути, ким працювати чи не працювати, як жити, одягатися, думати, чи мати дітей… Доля не прописана на 100% майже ні в кого з тих, хто живе. І з Пусткою людина стикається доволі рідко, тільки коли спить і бачить сни, або коли натхненно ваяє у голові мрії і проекти, вибудовує майбутні події, наповнює їх енергією.
І більше, як правило, не треба. Якщо людина сита, одягнена, не має смертельних хвороб і втрат, несумісних із щасливим життям, її ніхто не намагається вбити і зжити зі світу. Дхумаваті та її стихія їй в принципі не потрібні. Він має все, втручання не потрібне. Тому що, втручаючись у життя людини Пустка, як гарний, але дратівливий і занятий програміст, не стане делікатно правити, написаний вами “код”. Вона просто знесе все до бісової матері, що ви там собі настроїли і нажили, і напише все наново. Чисто, красиво і “як воно має бути”. Підкреслю: не як ви собі придумали, а як вам буде краще насправді. А це можуть бути дууууууже різні речі… І це може бути дуже боляче. Якщо людина, сита і здорова, приходить до лику Пустки з якимсь дріб’язком, вважаючи її Головною Проблемою свого життя, Матінка не церемониться і рушить все, що є. С одного боку, їй так легше працювати над вашим щастям, з іншого – ви випукло побачите, як же вам було хОроше і затишно жити до цього, і наскільки мізерна була ваша проблема… Усе пізнається у порівнянні, і якщо вам стало нема де жити і нема чого їсти, то проблема тьорок з колегою чи нерозділеного кохання, якось, погодьтеся, дрібнішає і йде на третій план.

Саме тому, перед тим як волати до Дхумаваті, треба об’єктивно зважити, чи таке вже погане ваше життя, чи не є ваше бажання примхою чи бзиком. Навіть самі індуїсти не радять до неї звертатися за корекцією тим, у кого є все, окрім якогось дріб’язку. Виключення складають тільки ті випадки, коли ви втратили когось дуже важливого для вас або у вас є реальні, значні вороги, які несправедливо задумали звести вас у могилу і псують ваше життя настільки, що воно стає нестерпним навіть із всіма благами. Мати Пустки перетворює все, що існує, на тонке і невідчутне, як димок. І ваші вороги , як за помахом палички стануть димком… Легким димком від свічки над могилкою. Вони зникнуть із вашого життя, як зникає сон, коли ви прокидаєтеся. Помруть, поїдуть, у них відбудуться такі крахи і лиха, що їм раптово стане не до вас і ні до чого взагалі.
Це ідеально працює у тому випадку, якщо ви дійсно невинні і не затівали ніякого зла, а вас обокрали, зламали ваше життя, відібрали найважливіше, псують вас… Отже, димком може стати все навкруги вас, особливо дороге. Пустка не терпить неадеквату і несправедливості.
З іншого боку, якщо ваше життя з якихось причин дійшло до тієї межі, коли навіть вийти у вікно – вихід кращий, ніж продовжувати своє страждання, це божество – саме для вас. Вона любить тих, у кого нічого немає. Вже немає чи взагалі немає… Якщо ваше життя бідне, пусте і безглузде, Дхумаваті просто нема чого буде в ньому рушити, і вона починає точно так будувати на пустому місці все, що ви хотіли б або відновлювати те, що ви втратили. Саме звідси іде її функція розради і прийняття горя – вона вибудовує нові лінії ймовірностей там, де ви загубили щось, або когось, і балансує ваше до цього відношення. Як вдова знаходить собі нового чоловіка, оплакавши смерть загиблого, так і ваше горе буде компенсовано новим витком подій, людей і прибутків.

У традиційному індуїзмі вважається, що Дхумаваті уособлює всі біди, які можуть трапитися з людиною. Зубожіння, хвороби, скорботи, відчай тощо. Отже її зображають у вигляді лихої старої баби із сивим сплутаним волоссям, у лахмітті. Насправді таким чином Дхумаваті буде виглядати для того, у кого багато негативних думок, хто не здатний впоратися із своїми емоціями і бажаннями. Чим більше бруду і негативу в людини, тим страшніше виглядає для нього Дхумаваті. Пустка непогано працює як дзеркало.
Дхумаваті входить до триади богів Безодні, тому вона дуже любить знедолених, знищених, зломлених і загнаних. Тих, кому нема чого і нікого більше втрачати. Тільки пізнавши великі втрати, людина може спокійно дивитися в обличчя Пустці і сказати, що віддається їй усією душею. Тоді, подібно до Тьми, Пустка розкривається для нього в усій красі, як стихія творча, м’яка, добра і милосердна, подібна до старої і мудрої жінки. Сама ж Дхумаваті скидає свій старий образ і ми бачимо прекрасну чорноволосу жінку із шовковою чорною шкірою, золотими очима і п’ятьма маленькими ріжками на лобі.
Окремо стоїть робота з Дхумаваті у тих, хто практикує усвідомлені сни. В такому форматі, не пов’язаному із вашими “щільними” справами, можна пізнавати її роботу в усій красі: вона розкриває Аджну на максимум та ідеально калібрує ваше тонке тіло для виходів куди завгодно. Тонкий і нещільний план – це її рідна стихія, тому сновидців вона ніжно любить і допомогає їм. Для такої практики достатньо почитати мантру богині перед практикою і піднести чось, що приємно пахне.
Для звернення до Дхумаваті можа використовувати свічки холодних відтінків (зелені, сірі, блідо-сині), різноманітні квіткові масла (полин, жасмин, ваніль) і краще за все запалити аромапаличку. Дхумаваті завжди асоціюється із димом. Дим, що підіймається від аромапалички, особливо їй догоджає. Краще за все підібрати солодкий аромат. У кого є можливість, можна запалити димне багаття з гілок акації, тополі і клена. Їй можна підносити солодощі, рис, кавові зерна, ароматні напої і спеції.
Її мантра: Дхумдхумдхумаватитхахтхах. Для міні-садхани достатньо взяти янтру Дхумаваті, чорні чотки або взагалі зернятка соняха і десять днів поспіль начитувати мантру на чотках або зернятах, підносячи свічки і пахощі. Її символи: собаки (чорні і білі, особливо білі), круки (сивий крук – це її основний знак, і вона посилає його тим, кого особливо сильно любить), кульбаби, тополі, пухнасті рослини, схожі на сиве волосся. Під час роботи з нею ці знаки часто можна бачити уві сні або незвичайних обставинах у реалі (наприклад, політ кульбабових парашутиків у замкненому приміщенні).

(с) MyleneMaelinhon \ матеріал Archaic Heart