Демон Самаель: Третій деміург

Стаття багато у чому найбільш важка для написання із усієї серії нового Лемегетону. З одного боку, доступ до інформації є, він наданий, з іншого – дозволу використовувати усю інформацію про цього інферна мені так і не надали.
Самаель, як особистість, є одним із найбільш утаємничених та недоступних демонів усього Лемегетону. Як для виклику для роботи, так і взагалі для аудиєнції. При цьому, він же, парадоксально – найпопулярніший. Можливо, це повʼязано з тим, що імʼя Самаеля зустрічається одразу у багатьох розділах усіх монотеїстичних релігій, і його дуже часто плутають із Азраелем і ще купою персонажів, яких перемішали в одному флаконі та й трясли цю пляшечку пару тисяч років.
Згідно із різноманітними релігійними трактатами та книгами, як то Талмуд, Біблія, різноманітні апокрифи, Книга Єноха та легенди, вінегрет там дуже токсичний – Самаелем звуть і самого Яхве (одне з його імен), і Голову Нижніх Світів, і Голову Некросвіту, і архангела так звуть, і янгола Смерті… Там же: він і батько Каїна, і одне з імен Сатани, і змій, ще раз змій, тільки інший, і владика Хаосу, він же – Янгол-охоронець Риму, він же серафим, деміург і взагалі до кожної дупи чопик. Багатоверстатник прямо такий, скрізь він встиг.
Причина такого розкиду проста. Саме імʼя Самаель (чи Самаїл) не є імʼям, це свого роду назва посади або, краще сказати позиції, на якій може бути багато хто і багато коли. У перекладі з івриту це імʼя означає “отрута божа”, “болюча мозоля”. Слово Аель чи Ель означає “пан”, той хто панує над чимось, і це – правильне ввічливе звертання до демона (“- Аель Марреб, чи не бажаєте попиячити з нами?..”). Тому Сама-Аелями у Верхніх світах майже жартома та з іронією називали усіх, хто займав усілякі незручні, неприємні, тяжкі посади, займався брудною роботою і часто-густо конфліктував із Яхве або з архангелами. “Пан-біль-у-дупі”, “Пан-Незручне-Питання”, “Містер-Болюча-Мозоля”. Взагалі, Той-Якого-Не–Можна-Називати на древньоарамейський кшталт та із часткою сарказму.
Як звуть самого Самаеля-демона важко сказати, але він ніде і ніколи не викладав своїх реальних імен, прізвищ та титулів. Відомо тільки його походження, імʼя його батька і те, що під час викликів посвяченим він неохоче, але відгукується на імʼя Арʼєман чи Аргеман. І так, це може бути повʼязано із тим самим персидським Ариманом, якого ми добре знаємо за його кровожерливістю та важкістю призову (Пана Хиткого туману можна призвати тільки на пожертву з людських очей, сердець і крові).

Як же так сталося?
Коли створювалося Древо Іггдасіль, коли його ще будували, у нього було доволі багато управителів. Воно велике, і кожний тип світів потребував свого виконроба та архітектора, того хто вигадає та втілить сам принцип роботи цього Древа та його частини. Древо поділили на 4 частини: Верхні світи, Середні світи, Нижні світи та Світи стихій, усього 16 типів світів на Іггдасілі. І у кожного світу був свій деміург, глобально їх було три.
Верхні світи будував “призначенець” Яхве Енкітахт і його команда. Це був відносно молодий бог, призначений радою Високих та особисто Ма, щоби кермувати процесом у Верхніх світах. Відрізняло його дві речі: дуже своєрідний характер із нотками манії величі, і той факт, що на відміну від інших деміургів, він не є антропофоморфною істотою, радше він ближче до змій. Відчуваєте, як рептилоїдами запахло, га?… Казки про рептилоїдів та користь капелюшків із фольги були б дуже смішні, якщо б не цей маленький факт щодо походження “головного бога” та власника ХЕ (християнського егрегора). Просто, пройшовши через хворі шизофренією мізки, на цьому простому і зрозумілому факті вже повиростали терикони маячні про прибульців, Нібіру та інше читання думок. Для шизофреників взагалі типово брати реальні факти й логічно їх вплітати у безглузді історії, виводячи теорії змов і таке інше. Первісний факт правдивий, далі наросла маячня.
Середні світи узявся будувати граха Баал, теж із своєю командою, і широко запустив у них мешканців дуже різних рас і видів. Із усіх деміургів він – самий, мабуть, приємний і адекватний.
А ось Нижні світи узялася будувати трійця демонів: Самаель, Белет та Беліал. І все це відбувалося під енергетичні інвестиції Асмодея. Королі Беліал та Белет, будучи інженерами та архітекторами, вигадали і побудували усе “коріння Іггдрасіля”, придумали саму систему життя там. Асмодей вкладав у будівництво енергію, а ось Самаель виступав свого роду виконробом та менеджером. Він був молодим, повним сил і був єдиним сином останнього правителя демонів (якщо говорити про їх расу і життя до Іггдрасилю), який вцілів. Він же і став правителем Нижніх світів. Робота ця була і є вкрай важка, брудна і неприємна, але поки що із усієї трійці деміургів Самаель найбільше підтримує порядок та чистоту своєї пісочниці.
Але, що ж сам Самаель-Арʼєман. Особистість це вкрай потайлива, хоча поняття честі та гідності він завжди свято дотримувався. Він достатньо багато перетерпів злиднів та поневірянь різними світами, будучи сином короля у вигнанні та некоронованим главою народу, розпорошеного по Всесвіту. Особисто мені на думку спадає добре порівняння із королем гномів Торином авторства Толкієна, який поневірявся світом і працював ковалем, тому що не міг зібрати “своїх” та довести право на престол. Самаель опинився у схожій ситуації: демонів як вид активно винищували довгий час, тому дрібки цього народу жили де завгодно, не маючи спільного місця проживання, правителя та усіх інших атрибутів єдиного народу. Самаель вперше за довгі тисячі років зібрав усіх докупи та заснував для всіх дім. А також поклав початок цілій величезній династії та продовженню королівського роду: у Самаеля та Ліліт аж 13 рідних дітей та двоє прийомних. І практично кожний з цієї великої родини відомий людям у якому-небудь пантеоні, як та ж Іштар, яка також є донькою Самаеля. Онуки Самаеля ж вельми густо вписані у Лемегетон та оповідку про царя Соломона.

Виглядає Самаель як чоловік близько 50 років, високий, статний, з орлиним носом і важким поглядом. У нього темно-каштанове волосся, бриті скроні та потилиця і пронизливо сині, крижані очі. Він харизматичний, але харизма ця радше холодна і важка, так нас приваблюють манливі злодії у кіно, які виглядають цікаво на фоні картонних добродіїв “у білому”. І ні, король не схильний до жорстокості, якихось збочень чи садизму. Я би сказала, що він – стомлений мізантроп та ділова ковбаса, яка добре знає ціну свого часу та самого себе. Тому просто не вважає за потрібне відповідати тим, хто йому байдужий, навіть із ввічливості.
Своєю присутністю він балує якісь заходи не так вже й часто, а вже про виклики його до людей, взагалі не має мови. У силу особливостей характеру цей інферн часто-густо не приходить і не відповідає навіть підданим у своєму світі, не те що людям. До людей та їх прототипів він почуває гидливу зневагу, тому випадків безхмарного виклику в історії майже не було. Так що сигіла його – практично єдина, яка не працювала навіть у часи Соломона. На його реальному гербі й сигілі намальоване сонячне затемнення, і промені світла позаду нього, що віддалено нагадує людське око.
Чи можна працювати із Самаєлем? Радше ні. Він завжди слухає, що йому надсилають, читає листи та звернення, але відповідає вкрай рідко. Його сферами роботи є політика, у тому числі соціальна архітектура, і, як не дивно, сільське господарство. Він дуже добре розбирається у тому, як і що росте, як влаштувати ландшафт, як місце і місцевість довести до ідеального енергетичного та стихійного балансу.
Офіційно (тобто де-юре), його виклик робиться на багряній скатертині, із багряними свічами, олією кориці та пихти, та з підношенням людської крові у якомусь немілкому обʼємі. Наприклад, склянка. Як варіант – людське серце. Це не обовʼязково має бути саме ваша кров і ваші органи, але де все це дістати – думайте самі. Такий дивний wishlist (на фоні інших, хто бажає чайку і ромашок), походить не від великої кровожерливості, а тільки від бажання відкараскатися від натовпу настирливих дурнів. Сенс у тому, що якщо ви вже заморочилися все це віднайти і здійснити виклик, значить у вас реально є потреба у цьому виклику, а не просто так ви мимо пробігали.

(с) Mylene Maelinhon \ Archaic heart

Перейдіть до

Граф Мурмур: Немаленький Принц (Maelinhon) Король Беліал: Птах вдачі (Maelinhon)

Реклама

 

7 коментарів

Залишити коментар
  • Вот что мне нравится в этом цикле статей – это зашкаливающая, и такая непривычная конкретика!!! Сразу понятно, кто есть кто, имена, должности, происхождение, связи… Никакой мути, никакой тайны… Всё сразу!!!
    А особенно интересна информация о Яхвэ, христиане ведь запрещают даже имя его упоминать (кстати почему?), а тут и род, и имя-фамилия, и откуда он… Потрясающе….

    • Спасибо 🙂
      Имена-явки-пароли им невыгодно называть. Потому что сказал А, говори и Б: начал копаться в именах, сразу же за ниточку потянулись и фамилии и привязка к стихиям… А там и до понимания сути всего недалеко, и до осознания, что вариантов бога более чем один. Для идеологии ХЭ крайне опасно, чтобы кто то называл вещи своими именами, давал информацию, имена, четкие ответы, понятные алгоритмы… Чем мутнее, непонятнее и меньше конкретики, тем больше вопросов, а вопросы сразу пресекаются, как ересь. Очень удобно.

        • Люблю этого Демона и ничего не могу с этим поделать, знакома с ним с 1990 года, он приходил ко мне во снах, в виде огромной черной птицы Ворона…когда он оказывал мне помощь, умирали собаки, или у меня или у моих клиентов…он мне покровительствует, помогает и защищает меня…я с ним связана крепкими узами ….он по просьбе моей убил женщину, которая меня сильно обидела…благодаря ему я стала парапсихологом , обрела свободу и независимость, но есть одно условие…при общении с ним я не должна связываться с мужчинами и я это правило соблюдаю….Я СИЛЬНО ЛЮБЛЮ ДЕМОНА САМАЭЛЯ!!!

  • Здравствуйте.
    Я тут немного не поняла по книге, или запуталась или опечатка. В Книге Лемегетон 2.0. вы пишете (на стр. 84) “Самаэль и Лилит долго правили Низами, хотя де-факто власть находится в руках невестки Лилит и жены Рофокаэля, которую в физ. мире больше знают как Геката.”
    Но на стр. 90 что “Люцифуг, на то время уже женатый и родивший с Сатаниэль сына по имени Рофокаэль.” А Сатаниэль – это Аялэт и она же и Геката.
    получается что Рофокаэль является одновременно и сыном и мужем Гекаты?
    Или я что-то не так поняла?

    • Не, у них просто одно из имен совпадает, или даже несколько, то есть Старший и Младший Люцифуг. Там давно путаница 🙂