Демон Мархосіас: Чорна магія та Атлантида

Переклад бесіди із Аглаєю Яарою, донькою маркіза Мархосіаса.

Поговоримо про щось дуже важливе та маловідоме. Маркіз Мархосіас. Один із корифеїв Нижніх світів та один із небагатьох демонів, яких можна було б худо-бідно втиснути у концепцію царя Соломона без втрати для змісту. Мабуть єдиний, хто реально полюбляв ритуали, свічки та пентаграми.
Мархосіас Яара народився дуже давно за людськими уявленнями. Інферн, який вже не застав епоху Архіпелагів, але син перших біженців із одної з гілок Великого Древа, яке згинуло і розпалося на 12 мілких. Мархосіас народився в Атлантиді. На тому самому Древі-Місті Аталанте, яке описував нам Масаеф у одній із статей з історії світів.
Дитиною Мархосіас був замкненим та дивним. Занадто серйозним, мовчазним і не по-дитячому зосередженим. “Житіє” у родини було ніяк не тяжке, батьки дуже любили єдиного сина, але зовсім не розуміли його похмурий норов, навіть боялися його. Так він і виріс у любові та нерозумінні.

Юнаком він був божевільно гарним – високий, білошкірий, чорноволосий, з орлиним носом та гіпнотичними чорними очима. Відрізняв його вельми суворий норов та божевільна, просто маніакальна любов до магії. Саме магії, підкоренню стихій та руху вірогідностей. Що для інфернів не вельми типово. Не полюбляють там театральні дійства із ритуалами, свічками, фіміамами, мантрами та нагнітанням пафосу. Нема чого робити просте – складно.
А ось Мархосіас полюбляв усе робити складно, полюбляв до лихоманки. Йому подобалося робити звичайні речі незвичним чином, створювати із будь-якої роботи цілу виставу із феєрверками та спецефектами, розігрувати маленькі спектаклі для себе самого. Він обожнював малювати. У нього майже не було друзів, не було дівчини, місцеві відверто трималися осторонь готичного мовчуна.

Взагалі за родом діяльності він був травник і, як би це сформулювати… ветеринар. Розбирався у травах та енергіях, умів тонко оперувати та лікувати найрізноманітніші види та форми життя. На що існував попит у строкатому місті атлантів. І що у подальшому наклало великий відбиток на характер ритуалістики та чорної магії у Фізичному світі. Раптово.

Коли почалася війна, що вбила творця Атлантиди – Авалькада, Мархосіас із родиною переїхали спочатку на Четверте Древо, потім до Нижніх світів нашого. Його батьки були достатньо багаті, щоби купити собі величезний маєток на свій вибір та продовжити жити, як звикли. Родина мала титул маркізів, але у Низах мала герцогство. Ще одна плутанина із титулами.
Старшим Яара тут було важко і незвично. А ось молодший раптом знайшов фізичний світ та людей. Для нього стало шоком та справжнім прозрінням, що є ціла раса, яка може магічити ТІЛЬКИ із допомогою ритуалів та потребує “милиць”, щоби ввійти у транс. Люди вже тоді полюбляли щось посмалити, занюхати, створити атмосферу та потанцювати біля ватри.

Для молодого демона це було найсолодшим та найбажанішим місцем проживання, він і мріяти про таке не міг… І достатньо довгий час (років десь 1500-2000) тусувався виключно на Фізі, самовіддано видумуючи ритуали та віддаючись їм разом із своїми підопічними. Люди любили його та шанували під сотнями різноманітних імен. Від одержував шаманів Азії та Сибіру, він танцював із африканськими туземцями біля ватри, він бив у барабани та їв жертвенні серця ацтеків, які ще тріпотіли. Він був щасливий.
Йому не треба було усього цього робити, щоб отримати результат, він кайфував від самого процесу втілення ритуалів. Більше кольорів, пісень, обрядів… Поступово такі яскраві дійства стали приваблювати і багатьох богів. Вони дивилися на ці ритуали та жертвоприношення, як на виставу у театрі, й активно поглинали енергію, що виділялася. Але моду колись запровадив саме Яара. Ще він тут завів вельми значну кількість дітей. Ритуали бувають різні… Що наводить на думки про походження найстаріших “родових” відьом та чаклунів по всьому світу.
Аутентичних даних від Соломона про Мархосіаса не збереглося, проте є інформація, що вони тісно спілкувалися і навіть дружили. Наскільки така дружба була можлива.
У якийсь момент йому виповнилося 30, він трохи  втомився та повернувся у рідне лігво, прихопивши з собою дивної краси жрицю та шаманку з Алтаю. І оженився на ній. Батьки тільки похитали головами – ну що за дивак… Але через деякий час на світ зʼявилася його донька, якій у решті решт вирішили дати фізове імʼя Аглая. Мархосіас сам так вирішив і сам так вибрав його. Коли його питали про причини, він сентиментально посміхався та качав головою, згадуючи когось.
Так почалася друга частина його життя. На фізі впав залізний занавіс нової віри та порядку, і усі свої ігрища Мархосіас переніс до ігор із улюбленою дитиною. Він трусився над Аглаєю набагато більше матері. Він буквально носив її на руках, співав їй пісні на безкінечних людських мовах і розказував їй історії про те, як вродливі люди та юний інферн колись танцювали біля ватри. Аглая зростала уся у батька – чорноволоса, оката, мовчазна, із гарячковим блиском в очах.

Третьою частиною історії та другою вилазкою Мархосіаса до людей був період розквіту окультизму та різноманітних орденів у Європі, починаючи сторіччя із 18го та далі. Тільки тепер демон ходив із Аглаєю, розповідаючи їй про ритуалістику, про походження обрядів, про людей та їх звичаї. Юна демониця всотувала дивні знання та зачаровуючись людьми… Аглая завжди тяжіла до травників та знахарів.
Самий пік їх подорожей прийшовся на кінець 19 сторіччя, коли Мархосіас віднайшов мадам Блаватську і деякий час тішився, переповідаючи їй історії про свою батьківщину. Перетравлену і зіжмакану версію можна знайти у її працях.
Ближче до 21 сторіччя Мархосіасу було десь біля 50, Аглаї – 15. І тут розпочалася ера інтернет-магії та повного розгулу інформації про що завгодно… Що дуже потішило родину любителів Чорної магії фізу. Мархосіас покладав великі надії на новий час і хотів активно брати участь тепер вже в інтернет-тусовках чаклунів, нашіптуючи цікаву інформацію окремим блогерам. Але не встиг.

Історія ця обірвалася раптово і трагічно. Пізно восени 2009 року світами прокотилася серія цілком незрозумілих вбивств – хтось вбивав абсолютно не повʼязаних між собою особистостей. До того ж вбивав дивно – розпилював на пил та шматочки стихій. Для чого потрібна неймовірна сила. У Верхах загинуло більше істот, а ось у Низах було вбито двох – Мархосіаса Яару та Ууго Армаліїра. І якщо другому туди й дорога, то перший залишив усю сферу Чорної магії та ритуалістики буквально сиротою.
Сфера Чорної магії, як не дивно, не дуже у пошані у інфернів. Ніхто цим особливо не цікавиться. І на даний момент Аглая Яара вже добре підімʼяла під себе сферу класичних відьом та знахарів, традиційної європейської магії та чорнокнижництва. Тобто до неї можна звертатися тим, хто є родовим чаклуном, знахарем, травником, аматором народної магії, а також усіляких ритуалів.
На вигляд їй біля 17-18 років, висока, худа, дуже довге пряме чорне волосся, чорні очі, біла шкіра. Полюбляє балахони та довгу темну одежу, срібні прикраси. Під час її приходу відчувається холод та сильний запах лікарських трав. На виклик полюбляє чорні свічки та ароматні трави (майоран, базилік, мʼята, гаультерія), будь-які сильно пахучі трави та олії. І це практично єдиний випадок, коли доречні вівтарі, кола на підлозі, пентаграми, усілякі ножі та жезли.

(c) Mylene Maelinhon \ Archaic Heart