Чандра, Кету і Раху: Future in the Past (Maelinhon)

Чи задумувалися ви колись, що через деякий час ви помрете і вас поховають? У труні. Як правило, труни виробляють з дерева, тобто варто припустити що дерево на ваш посмертний ящик вже зараз десь росте. Подумайте про це, уявіть: ось ви стоїте і дивитеся на сосну, вона така звичайна, шурхотить голками, приємно пахне хвоєю… Але саме її потім розпиляють на дошки та зроблять для вас труну.
Дика думка, еге ж? Щось є у цій думці захоплююче та незвичне, таке з чим розум ще не стикався та опирається їй. Вона наче не вписується у рамки нормального. Зафіксуйте це відчуття.
А ось ще буває так, що прощаєшся з людиною чи компанією друзів, і відчуваєш невиразний смуток, іноді навіть сльози. Хоча формально нічого поганого не відбувається. А потім з’ясовується, що це була ваша остання зустріч, і ви більш ніколи не побачитесь. Чи знали ви тоді? Знати – навряд, але ця інформація у вас якимось чином наче з’явилася… Звідки ж вітер дме?
У статті про Сонце ми вже детально обговорили як зароджується его та його артефакти. Але его – це процес та одиниця чуттєва, ми ВІДЧУВАЄМО свою велич або недолугість, а потім вони вже втілюються в думки та слова. І дотепер ми говорили здебільшого про відчуття, про те що йде до нас через відчуття. Сьогодні поговоримо про думки та свідомість, і відразу про три планетарні потоки – Місяця і тіньових планет Кету і Раху, що здебільшого розглядаються у ведичній астрології. Західна астрологія… Ну, як зазвичай.
З Місяцем все просто і водночас дуже непросто. Місяць вважається однією з ключових планет у східній метафізиці, тому що виконує відразу декілька дуже важливих функцій: Час, Уява і потік полярності Інь.
Перша важлива роль грахи Місяця – Чандри – зв’язок зі стихією Часу. Час – це стихія, що трансформує лінії ймовірності та кожен об’єкт на них: люди міняються та старіють, свіжий йогурт прокисає, дурепа перетворюється на мудреця (і навпаки), а живе – у мертве. Саме тому Час завжди знаходиться у точці між життям та смертю, в нулевій координаті, де ви зараз і знаходитесь, пропускаючи крізь себе потік стихії. Ви не можете опинитися у завтра або повернутися у вчора, для вас завжди – сьогодні.
Коли ви проживаєте своє Життя, ви наче прямуєте по дорозі вперед, а в лице вам дме сильний вітер, він рухається спереду назад, омиває вас і завжди залишається за вашою спиною. Так майбутнє проходить через точку «зараз» та опиняється в минулому. Ви рухаєтеся супротив потоку, неясно бачачи те що попереду. Саме ця особливість часу породжує пророчі сни, пророцтва, передчуття та сприйняття майбутніх трун у соснах. І в цій схемі з’являється тріада: Чандра – Кету – Раху. Західним людям дві останніх грахи невідомі, а вся інформація про них зводиться до якихось там вузлів…
Давайте простіше. Чи бачили ви колись затемнення? Звісно що бачили. Тінь від планети насувається на іншу планету і нам здається, ніби в небі з’явилася ще одна планетка, примарна і темна, зроблена з тіні. Планети з тіні насправді немає, але ж ми бачимо її очима…
Вловлюєте? Ось вона, Порожнеча, так. Те, чого немає, але воно наче й є. Якщо ми бачимо тінь під час сонячного затемнення, це поява Раху. Якщо при місячному – Кету. Вони ж Північний та Південний вузли в астрології, вони ж – ті самі двигуни потоку часу, в якому ви йдете по життю.
Раху – це той самий вітер трансформації, що дме вам в обличчя. Раху породжує події та лінії, що тільки через певний час досягають реальності та вибудовують її. Проходячи через реальність, потік подій проходить через Місяць і далі цей м’яч летить вам за спину – його приймає Кету. Останній граха – зберігач минулого, того що вже склалося та зацементувалося. І саме його потік, перетинаючись із Місяцем, дає пам’ять і «архів» минулих подій. Кету холодно та відсторонено записує все, що відбувалося у точці Нуль, вловлюючи трансформаційні потоки Раху. Від Раху в життя батьків прийшла дитина, пройшла шлях і померла, ставши для світу згадкою.

І ось вона тріада Вчора-Сьогодні-Завтра. Кету і Раху зазвичай записують разом, оскільки працюють вони спільно, і з їхніми потоками працюють для наведення ладу у минулому та формуванні майбутнього.
Ці троє дуже тісно пов’язані й потоками навіть по логіці своєї роботи. Коли ви про щось думаєте та мрієте, ви завжди перебуваєте у полі когось із цих трьох. Або дивитеся у майбутнє («а ось так я наступного літа валятимуся на пляжі!»), або уявляєте те чого взагалі немає та не буде («ось так би я відірвав начальнику довбешку!»), або пережовуєте події минулого («йой, треба було тоді ось так відповісти!»). В будь-якому випадку ви знаходитесь у Порожнечі та потоці Чандри, але завжди у різних площинах цього потоку. Важливим є те що ці неіснуючі події породжують у вас певну гаму відчуттів, думок та образів, реакцій. Уявили, як помре ваша близька людина – засмутилися, хоча вона ще не вмерла. Так, колись помре (Раху), але наразі жива (Місяць). Намалювали в голові картинку, як отримуєте купу грошей – зраділи, хоча грошей не з’явилося. А тут і вигадані образки, і спотворене сприйняття, і травми минулого…
Звідси друга роль Місяця у метафізиці – керування зрізом думок і пам’яттю всіх живих. Якщо Венера керує чуттєвим та емоційним досвідом, то Місяць та його планетарний геній керує думками та уявою. Всім, що ви думаєте та прокручуєте в голові, бачите уві сні та уявляєте. І ось вона, стихія Порожнечі.
Так, Чандра сильно пов’язаний із Порожнечею, оскільки його потік завше перетинається з тим чого формально немає, але воно проявлено на тонкому та уявному рівні існування. Сходження Порожнечі та Часу: уявили – злякалися – боїтеся що це трапиться. Кожен раз під час уявлення собі тієї чи іншої ситуації (якої або взагалі немає, або ще немає, або вже немає, коротше, її немає в реальності), ви пропускаєте крізь себе потік Чандри. Всі ваші думки – то Чандра. Енергетика Місяця, що працює правильно, надає яскраву уяву, коли у голові спалахують і живуть цілі світи, історії, персонажі… Саме на стихії Чандри тримається література і кіно, коли люди з нічого видувають цілі захоплюючі історії. Цих людей немає та ніколи не було, але ми не можемо відірватися від вигаданої історії, настільки вона оживає під дією нашого власного Місяця у натальній карті.
Якщо рити глибше, то зріз місячного потоку контролює також інтерпретацію геть усього. Ви вилучаєте з пам’яті образ, і він породжує у вас думки та розвиток певних ідей. Скажімо, письменник Томас Харріс якось побачив у лікарні незвичного лікаря, потім прочитав про одного британського маніяка, що з’їв мозок живої людини… Ці згадки сильно засіли у письменника в голові, і він почав фантазувати про геніального лікаря, який при цьому ще канібал і психопат. Вийшов доктор Ганнібал Лектер. Особистість, якої в природі немає, але коли ми читаємо «Мовчання ягнят», він наче живий… Тобто письменник пропустив свій досвід через Місяць і створив персонажа, а ми, читаючи книгу, (так же само, через Місяць) відтворюємо цей образ у своїй голові. І боїмося його цілком відчутно.
Спотворена ж та неправильно працююча місячна енергія – це весь розкішний спектр психіатрії. Від і до.
Бачимо те чого немає: шизофренія. До речі про допамінову теорію виникнення, спотворений потік Чандри і справді рухається по «гормональним» точкам ефірного тіла, та викликає фіксацію на певнім образі, від якого активно виділяється допамін. Додумуємо те чого немає та боїмося цього до всирачки (параноя). А хтось нав’язливо фіксується на думках про вимкнену праску чи зачинені двері, що зводять його з глузду: уява малює моторошні картини пожежі чи крадіжки, руки трусяться, ні про що більше неможливо думати… Надумані ревнощі («прямо бачу, як дружина спить із сусідом!»), ескапізм, істерики та нетримання емоційних рамок, біполярний розлад… Перелік продовжить самі. Основа цього переліку – неправильно протікаюча енергія Чандри. Або надлишкова, як у випадку з маніями та шизофренією, коли мозок геть захоплений ідеєю та вариться у ній роками, тому що інші теми не викликають викиду гормонів задоволення.

Або повністю відсутня у психопатів, що позбавлені емпатії. Психопат не здатний уявити себе на місці іншого, в нього немає такої опції, тому що вона не підтримана Чандрою, і він спокійно може вирізати вам очі, тому що йому цікаво як вони працюють. Уява без Місяця не може намалювати картину, де йому самому щось відрізають і він виє від болю, тому психопат не може приміряти на себе ситуацію та припинити щось робити… Місяць напряму пов’язаний з мозком і Аджною, тому всі хвороби – від неї.
І – йой – ось вони, коливання настрою залежно від фази місяця, рецидиви у психічно хворих, сновиди. Термінатор на Місяці завжди створює її тіньовий бік, що породжує спотворення образів не тільки у темній кімнаті, але й у темних буйних головах.
А ви кажете Місяць, жіноча енергія, жіноча сила, ах, ах… Місяць набагато цікавіший та глибший, ніж зітхання про баб’ячу силу, Інь та повню! Мене нудить від словосполучення «жіноча сила», якщо чесно, я його геть не переношу на дух. Один з найбільш розмитих, дурних та пафосних термінів у езотериці, який виникнув завдяки третій ролі Чандри – підтримці полярності Інь. Якщо Сонце та Сур’я керують міцним, яскравим «чоловічим» Его, що сяє та діє відкрито, то Чандра – це холодний, темний та потайний Інь, «сірий кардинал». Підсвідомість, звідки вилазять як прекрасні образи, так і потворні страхи. Люди страшенно люблять все спрощувати, тому Інь зводять до жінок, а Ян – до чоловіків, хоча розвинута істота живе в їхньому балансі та переключається по мірі необхідності. Чоловік чудово вміє бути ніжним та спокійним, вміє переховуватися та мріяти, заспокоювати та охолоджувати. Так само як і жінка може бути вогняною психопаткою, що веде вперед цілу армію. А письменники-чоловіки ТАКІ шедеври на іньській енергії створюють, що іноді стає ніяково. Так що напряму з жінками Чандру споріднює хіба що тонша інтуїція, емоції та фізіологічні цикли.
До речі, про слинявчики та дитячі речі. Чи ви в курсі, що рожевий – чоловічий колір? Він дуже агресивний, гострий, у рожевій кімнаті починає боліти голова та підвищується дратівливість. Блакитний же заспокоює, заколисує, охолоджує, адже це – жіночий колір, інська полярність. Зненацька! А чому ж тоді ми (ви) змалечку вбираєте дівчат у чоловічу полярність, а потім намагаєтеся гасити істерики? Ну а хлопчиків – у блакитне, змушуєте їхній Ян пробиватися крізь це тупе стереотипне сміття? Як там було у радянській кінокласиці? Коли в суспільства відсутня кольорова диференціація штанів, то відсутня мета!
Підсумовуючи сказане, Місяць – найважливіший компонент життя будь-якої істоти у площині нашої реальності. Це і потік думок, й інтуїція, й уява, і сприйняття, і плани, і згадки. А під час проходження крізь перетинання інших планет, місяць зафарбовується в «їхні» особливості: людина пережила насилля, і Марс зробив крізь призму Місяця з неї маніяка, що постійно мститься людям зі своєї пам’яті. Перетнувся з Сонцем і засяяв балансом. Перетнувся з Венерою та породив небаченої краси мистецтво… Місяць усьому надає задумливість та глибину. Крізь нього зручно копирсатися та проробляти минуле, відновлювати забуте, готуватися до майбутнього та просто жити. Власним розумом.

Mylene Maelinhon (с) \ матеріал Archaic Heart

Солнце: Иерархия и Эго (Maelinhon)